НА КОНКУРС "ЦЕЙ НЕЗАБУТНІЙ НОВИЙ РІК!"
В Україну прийшла зима. Знову несподівано. Особливо, для комунальників. Вони, бідолахи, ніяк не можуть второпати, що після осені настає не весна чи літо, а таки дюдя: паде сніг (це такий біленький зимний дощ), береться мороз (це коли калюжки стають скляні, а за щічки пощипує щось, але точно не електробритва «Харків» 80-го року випуску).
Разом із несподіваною зимою неочікувано якось і непомітно підкрадаються новорічні та різдвяні свята.
І тут ми починаємо в певному сенсі відчувати себе комунальниками. На головній площі міста вже встановлена …………………….. йолка, Президент країни записав -надцятий дубль новорічного привітання, у всіх супермаркетах розпочались лохотрони на кшталт «купи два шампанських і отримай у подарунок касовий чек», вітрини майорять рекламами акційних знижок, банкомати тупо виснуть в екстазі, бо такої кількості карток їм ще не доводилось знати ні разу протягом року, а ми ще й досі не купили подарунки, не продумали меню новорічного столу, не затарились, не запродуктились, не придбали нової сукні, не записались до перукарні, не приволочили ялинку і не вислухали від своїх благовірних, що «хіба це ялинка? ….бла-бла-бла….». Словом, до Нового року не готові!
На цій високій ноті приходить розуміння того, що до усіх передсвяткових переживань додалася ще одна гриза: КОРПОРАТИВ!. Бо ж гідно відбути його не така вже й легка справа. Як свідчать яскраві, але уривчасті, спогади минулих років, петарда, що вибухнула ніби випадково під ногами шефа, колективна еротична ламбада на столі, глибоко філософська і душевна розмова з пластиковим Дідом Морозом і намагання пожувати хвою штучної ялинки – це ще не межа людських можливостей! Бо у цьому бедламі брали участь усі, але чомусь лише з вами не розмовляє у перший день виходу на роботу пів колективу, а ще пів – підступно давить либу.
Щоб цьогоріч уникнути статусу жертви колективного моббінгу і не страждати приступами амнезії, пропоную нам усім кілька порад щодо того, як провести новорічний корпоратив без шкідливих наслідків для кар’єри.
По-перше, чітко визначте формат корпоративної вечірки. Бо, погодьтеся, безглуздо прийти у вишукану ресторацію в обридлому дрес-коді чи заяложених джинсах. Або з шиком приїхати на таксі у розкішному вечірньому туалеті до якогось генделика, де увесь вечір гратиме шансон і подаватимуть салат олів’є, якого ви і так дома вже балію наколотили. Хоча, якщо формат святкування визначений як бал-маскарад, то можете діяти якраз від протилежного: у ресторані ваш вигляд сприймуть як костюм бомжари, а у генделі – вам гарантовано маску на обидва ока від постійних клієнтів, бо ви, «тіпа, лашара, зажралісь і на реальних пацанов наєхалі на іх районє».
Порада друга: забудьте чисто усі народні мудрості на зразок «пиво без горілки – гроші на вітер», «чай – не горілка, багато не вип’єш», «водка – сила, спорт – могила»! Ну яка горілка на новорічній вечірці? Та ще й під пильним наглядом шефа? Та ще й поряд із колегою, що постує? Пийте благородні напої - шампанське, коньяк, лікер. І тільки потім – горілку. І шефу доведете, що ви – не баба, і заодно постуючого колегу подратуєте: йому ще тиждень не пити, а ви вже – в зюзю!!! Головне – знати міру.
Третє: контролюйте ситуацію з танцями. Твердо пам’ятайте: а) танцювати з дружиною шефа можна лише на піонерській відстані; б) запросити шефа на танець можна лише у разі прямого ЦУ самого ж шефа; в) якщо вас уже тягне на сольний номер, то це і є ваша міра щодо поради про алкоголь; г) якщо вам здається, що десь ви цю пані вже бачили, дивіться пункт а)!
І, зрештою, четверта, найважливіша порада. Колєги і колєжанки, пам’ятайте! Новорічний корпоратив рано чи пізно (звичайно, краще, щоб рано) закінчується, а в колективі нам працювати цілий рік!
