Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2471
Творів: 44363
Рецензій: 86696

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Сатира й гумор

Ти що давав корові Міха?

© Михайло Гафія Трайста, 26-12-2010

Таких корівок, як у вуйка Феріщака, не було на все село. Гарненькі-кругленькі, повненькі, як огірочки. Любо дивитися на них, аж виблискують шерстю, мов шовком. А молока вдоїть від них вуйко аж по дві-три дійниці нараз, та таке смачне і масне, що їси і не наїсися, і сметани досить, і масла та сиру, словом – всього нівроку.  
Злі язики почали плескати, що нібито вуйко Феріщак босоркун і тому стільки молока дають його корівки, бо він відбирає його від інших корів, а стара Товканиха присягала хрестом, що чула як вуйко на своїм горищі доїв терлицю, але мало хто їй вірив, бо всі знали, що стара любить брехати.
Бувало, питають вуйка люди, чим годує своїх корівок, що дають йому стільки молока, а він їм у відповідь:
– «Дай, коровко, молока, дай коровко масла... та з гузиці скотарико, бо єс ня не напасла...» Я прокидаюсь на зорях та іду з кошем на плечах в Царське Поле за ляшком та горошком, а сіль з кукурудзяною мукою не бракує їм з ясель. Тому мої корівки тільки що яєць не несуть та меду не роблять.  
«Розуміється на маржині ліпше від Боб’яника, який закінчив ошколу до марги», – хвалили вуйка люди. Тому багато разів, коли захворіє в когось маржинка, то зверталися до  вуйка за порадою. А вуйко чи розумівся на маржині, чи ні, але таку пораду дасть, що маржинка за день-два стане на ноги і більш не хворіє.
– Я те саме давав моїй Зоряні, – запевняв їх вуйко.
І так одного ранку прокидається вуйко Феріщак та іде до хліва, а тут з Острого Груника гойкає на нього Федір Дзвонка:
– Мой Міха-а-а!
– Го-о-й! – відгукнувся вуйко.
– Не знаю чи не з’їла моя корова павука, бо надулася, як доба, ти гостив колись таке, Міха-а-а?
– Гостив, Фе’, гостив, десь сім году тому-у-у.
– Ти що давав корові, Міха-а-а?...
– Лампи, Фе’, лампи-и-и...
Весь  день ходив вуйко Фіріщак сумний чи то через Дзвонкову корову, чи через інші неприємні спогади...
Аж тут на підвечір знову гойкає на нього Федір:
– Мой Міха-а-а!
– Го-о-й! – відгукнувся вуйко.
– Я дав корові лампи і здохла бідолаха-а-а.
– І моя теж після лампи здохла, Фе-е-е’!.. – відповів невинно вуйко і поплентався до хати.


Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 3

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Любов Долик, 09-01-2011

Яке питання,

© Tamara Shevchenko, 26-12-2010

З дитинства...

© Микола Цибенко, 26-12-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.35624814033508 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Звичайні незвичайні священики»: віра, що нас єднає
Лагідна зима. Не та, що вдовицею виє в щілинах і кидає кусні мокрого снігу в шибки. А тиха, світла і м’яка, …
Джон Ґрішем «Фірма»: інтелект одного проти могутності сотень
У молодому віці кожному хочеться усього й відразу. З роками людина розуміє, що так не буває, але до цього …
Що це за дитячі книги з різними витребеньками?
На українському книжковому ринку досить багато якісної спеціалізованої літератури для дітей. Хочемо …
Вікторія Авеярд «Багряна королева»: зрадити може будь-хто [рецензія]
У жанрі фентезі регулярно з’являються новинки, варті уваги. Одна з них — серія «Багряна королева». Дебют …