Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2601
Творів: 47345
Рецензій: 92111

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза продовження Мобілки

9. Маївка

© Анатолій, 24-12-2010
ЧАСТИНАТРЕТЯ
ПЕРШОТРАВЕНЬ
(в якій весна бере своє і не треба жаліти про те, що повністю віддався щастю в обійми)

9. Маївка
(як Андрій з друзями їдуть на природу)

Хоча справжня весна дещо затягнулась цього року, але першотравень видався теплим і сонячним.
В місті скрізь панував святковий настрій. Дехто почав відпочивати ще вчора. Інші роз’їхались по домівкам і дачам саджати картоплю, але більшість молоді поїхала відпочивати на природу.
Вранці було дещо туманно і навіть накрапав маленький дощ, але ближче до обіду хмари розійшлись, звільнивши дорогу для лагідного травневого сонця.
Ще вчора, за день до свята, Андрій з друзями домовився про маївку на київському морі.
Домовились спочатку сходити на мітинг, особливо хлопці, по традиції, а потім взяти вже зібрані речі і виїжджати.
На мітинг, як завжди зібрались в основному пенсіонери, але молоді здавалось було трохи більше ніж минулого року.
На Європейській площі рух було перекрито. Людей було дуже багато. А ще більше було різнокольорових прапорів. Ближче до сцени були переважно червоні, а так були і жовто-блакитні і сині і рожеві і багато ще різних кольорів.
Було цікаво побачити деяких знайомих з інших міст: з Черкас, з Чернігова та навіть з Одеси.
Після офіційних поздоровлень почалась офіційна п’янка і стало зрозуміло, що на мітингу вже ловити нічого, і хлопці поспішили в гуртожиток за речами.
*****
Компанія зібралась велика, чоловік десять. Взяли палатки, все для приготування шашлику і ще багато чого корисного.
Андрій заїхав до Ані і разом вони приєднались до гурту. Оксанка була також з усіма, але за цей місяць багато чого змінилось.
Оксанка майже ніколи не заходила до Андрія і спілкувались вони тільки у справах.
Вона пролікувалась декілька неділь і після хвороби мало коли виходила на вулицю. Для неї маївка була першою великою вилазкою на природу за цей час. Та і не поїхати вона не могла. Я к же сидіти ввечері біля вогню без пісень під гітару...
Всі згодом звикли до того, що Оксанка і Андрій уже не зустрічаються. А дехто вже встиг звикнути і до Ані. Вона декілька раз гостювала у Андрія. Аня з Оксаною також познайомились і часто спілкувались. Андрій навіть був не в курсі.
Ці свята були дуже веселими і вдалими. Це був ніби відпочинок після важких днів. І коли б наші герої знали, що їх чекатиме незабаром, вони б напевне відривались би на повну, бо другої можливості може і не випаде.
Але я дещо відволіклась від теми і забігла наперед. Вже напевне треба повертатись до наших героїв які, їдуть на маївку.
Телефончики або повимикали, або полишали вдома, щоб не псувати пікнік.
*****
Батько одного з товаришів Андрія підробляє на міжміських перевезеннях і має власний мікроавтобус. Тому в наших хлопців і дівчат все вийшло дуже організовано. О дванадцятій всі зібрались біля гуртожитку і почали завантажуватись.
З автобусом добре, не треба речі носити на спині і можна взяти з собою навіть деякі непотрібні речі. Це ж звичайно жарт, але щось в цьому є.
Головним організатором була Настя, сусідка Оксанки, і той хлопець, що водить автобус. Напевне буде доречі називати його по імені. Його теж звати Андрій. Ось тому і не стала зраз про нього згадувати, щоб не запутати читача. Краще напевно якось відрізняти Андрія нашого героя від Андрія – водія автобуса. Тому більше хлопця з мікроавтобусом по імені називати не будемо. А будемо просто так і називати – хлопець з мікроавтобусом.
*****
Доїхавши до гарного місця, автобус зупинився. Неподалік був чудовий лісок і мальовничий пісчаний пляж. Ну що може бути краще.
Табір розводили невеликий, поставили дві палатки в яких можна було відпочивати, а всі речі, які могли знадобитись пізніше, лишили в автобусі. Автобус відігнали ближче до лісу в затінок.
Настя розподілила обов’язки. Дехто зайнявся приготуванням їжі, з одним хлопцем вона пішла кудись, а інші займались своїми справами. Андрій з Анею пішли купатись. Оксана лишилась з іншими дівчатами, робити бутерброди для невеличкого обіднього перекуса.
День пройшов спокійно і весело. Спочатку купались і грали у волейбол.
Потім, ближче до ночі, розвели багаття і почали готувати шашлик. А вже коли стемніло, всі зібрались біля вогнища, де було 58
тепліше і комарі не так набридали. Правда в травні їх не так вже й багато.
Грали на гітарі, співали пісні. Розповідали різні смішні, а трохи згодом і страшні історії.
Коли стало зовсім пізно дехто пішов спати, а дехто з хлопців не спали навіть до ранку, були на варті.
Наступний день почався незабаром. Ніч була коротка. По зорям було видно, що погода наступного дня буде дуже гарна.
Схід сонця треба бачити, таку красу не кожного дня вдається спостерігати.
Спочатку, ще зовсім рано, на сході зникли зорі і з’явилось зарево світло-блакитного кольору.
Потім зарево почало забарвлюватись в більш рожеві кольори. Над водою підіймався туман, зробивши повітря свіжим і злегка вологим. А коли з-за горизонту виглянуло червоне око сонця, туман почав танути. Випадкові хмаринки на небі були злегка притрушені рожевою пудрою.
Верхівки сосон поблискували своїми лисими жовто-червоними стовбурами. В небі над морем іноді пролітала товста, сонна чайка, тривожачи своїм криком ще заспане море.
Червона монета сонця впевнено блистіла на сході знаючи, що тепер вся увага на неї.
Вона красувалась в своїй легкій сукні біля хвиль моря.
Аня сьогодні була напрочуд гарна. Темне блискуче волосся розвіювалось легеньким вітром і здавалось було ніби живе.
Вмившись вона ніби в танці вигинала спину, як та кішка після сну і вмивання, починає грітись на сонці і вигинатись.
- Завжди так рано прокидаєшся? – запитав один із нічних вартівників.
- Хотілося б, – усміхнулась Аня. Вона була ніби русалка. Стрункий стан гарно підкреслювався її гарненькою сукнею.
- Ти дуже гарна, - сказав спокійно, дивлячись на Аню на фоні сонячного яблука.
- Я знаю, – проспівала весело Аня продовжуючи танцювати, купаючись в сонячних променях. – Ти можеш піти поспати, а я тут подивлюсь за всім.
- І все пропустити, ні не хочу, - посміхнувся хлопець.
******
Всі інші прокинулись пізно. Десь о десятій годині. От соні. Сонце вже було дуже високо. На небі не було ні хмаринки. День певно буде дуже жаркий.
Після сніданку Настя оголосила культурно-розважальну програму. Групу розділили на дві команди, які мали змагатись за приз.
Спочатку була естафета, потім турнір в волейбол а потім пішли шукати скарб. Правда Настя не приймала участі, тому що вона знала де захований скарб. Але її команда добре справлялась і без неї.
Поки всі ходили на пошуки вона була в таборі, спостерігала за речами та готувала юшку.
Одним словом на маївці було дуже весело і дуже детально не стану розповідати, щоб тим хто не пішов в похід було більш завидно. Але це вже я трохи відхилилася від теми.
Повернемося до наших героїв.

10. Аня Галич
(про Аню)

уже розміщена



(далі буде)

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.36240196228027 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …