Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2471
Творів: 44363
Рецензій: 86696

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Сатира й гумор

До пекла

© Михайло Гафія Трайста, 21-12-2010
«Так треба було мені сьогодні церкви, як вовкові окуляри, – бубонів собі під носом вуйко Фіріщак, стоячи навколішки і раз у раз позиркуючи краєчком ока на стінний годинник, який подарував церкві Михайло Боднарюк. – Та хіба побачиш звідси нумера на циферблаті? Та й цайґери якісь такі тонесенькі... Але уд скупого Боднарюка ліпшого і не чекай. Видів би він який часуник на стіні у пана міліцішта, креденц не часуник! А коли пунт у полудни, ускочіт із него зазуля та так файно закукає, гейби на Дубовум Грунику, а сес дав до церкви – на тобі небоже, що мені негоже. Айбо і сес пуп тулько напинає казаня, та все про тото пекло та пекло, лиш коби-х не задрімав, бо фест ня ломит. Як ня ме не ломити, аж цілу нуч єм просидів на оприведі у Бережанки, але варт було! Голубцю з мнясом та фанки на єйцях кулько хоч, а горівки... Може, десь дванадцять погарчіку єм фошнув. Такого оприведя май рідко. Гіби-му як ня ломит сон. Коби вже раз кунчав про тото пекло. А ще туй навперед ня заніс нечистий – право попови пуд очі. Уже й Петро Финяк на туй дорозі, коби лиш не капнув у говіня, бо не дадут ніч упити, ані масного, бо гріх! А то яке оприведя без голубців з мнясом та без горівки?.. Я уводно наказую моюй Марії: як закочу лаби, аби зарізала козу на комашню, а она, «Не журиса, Міха, як кажеш, так буде!». Але, відав, того не буде, бо моя Марія, аби годна, двичі бе те саме іла, комедія юй тота із скупіндячков, а як би она перед мене... обі кози бих юй зарізав на комашню, але, відав, не дуждуся я кози різати, бо капну перед неї, ще уддасса напасть. Може, за Дьордія Хромого, вадь за Ілька Василишиного, бо мают пінзію – фрас би їх потер!   Гібиму як ня ломит, гіби на дощ. Коби вже раз закунчів пуп бегекати про пекло. Пуйду дому та сей простелю верету на городі пуд горіхом та са усплю дов вечур».
Вуйко вже й бачив півзажмуреними очима простелену верету під горіхом в холодку, відчув подих полудневого вітру, голос священика поволі стихав, і бідний вуйко завис десь між сновидінням і реальністю...
– Кажу вам, що багато прийде зі сходу і заходу, і засядуть з Авраамом, Ісааком і Яковом у царстві небеснім, а сини царства будуть викинуті геть у темряву кромішню, де буде плач і скрегіт зубів, –  продовжував казання священик і запримітивши, що вуйко ось-ось захропить на всю церкву, задумав провчити його, щоб більше не дрімав на Божій службі.
– Хто з вас хоче бути викинутий у темряву, де буде плач і скрегіт зубів, хто? –промовив тихим лагідним голосом, який приколишував вуйка, як колискова немовля. – Хоче хтось із вас цього?...
– Хр-р-р, хр-р-р, хр-р-р!.. – почулося хропіння вуйка, а християни ледве стримувались, щоб не розсміятись.
– А якщо хто небудь з вас хоче цього, то нехай не стоїть навколішки, а... – і враз як крикне на повний голос, – хай встане на ноги!..
Враз вся церква вибухла сміхом. І було з чого сміятися, бо вуйко... Господи Святий!... Як не тріпне, як не сіпне ним, і враз він випрямився, струнко, на ногах, як у війську перед офіцером.
– Вуйку Феріщак! – посміхнувся священик. – Я запитав: хто хоче йти до пекла, то най встане на ноги, як бачу тільки, ви один, хочете.
– А чому один? – буркнув Феріщак. – Як бачу, отче, ви теж на ногах стоїте!..

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 3

Рецензії на цей твір

:)

© Tamara Shevchenko, 23-12-2010

Файно!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ніка Нікалео / Veronica, 22-12-2010

Дуже смішний

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Nina, 22-12-2010

У попередній рецензії

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Наталка Ліщинська, 22-12-2010

Заради останнього рядка...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Цибенко, 21-12-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.5479519367218 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Звичайні незвичайні священики»: віра, що нас єднає
Лагідна зима. Не та, що вдовицею виє в щілинах і кидає кусні мокрого снігу в шибки. А тиха, світла і м’яка, …
Джон Ґрішем «Фірма»: інтелект одного проти могутності сотень
У молодому віці кожному хочеться усього й відразу. З роками людина розуміє, що так не буває, але до цього …
Що це за дитячі книги з різними витребеньками?
На українському книжковому ринку досить багато якісної спеціалізованої літератури для дітей. Хочемо …
Вікторія Авеярд «Багряна королева»: зрадити може будь-хто [рецензія]
У жанрі фентезі регулярно з’являються новинки, варті уваги. Одна з них — серія «Багряна королева». Дебют …