8. Ох вже ж ця опера
(про те як Аня запросила Андрія в оперу)
Вона не зайшла наступного дня, як це звичайно бувало. Але і він до неї не заходив, на гітарі грати вже не треба було. Та і справ було багато. Треба було подумати де дістати гроші.
Оксана на нього розсердилась, і хоча її мучила самотність, вона все ж не йшла до нього. Вона вирішила викреслити Андрія зі свого життя.
А у Андрія все добре. Ще більш краще стало, коли він знайшов у себе на картці нараховану нещодавно зарплату. І зовсім було йому добре, коли зателефонувала Аня і запросила його на побачення в театр.
Йому було все одно куди лише б з нею. Аня попередила його, що треба мати відповідний вигляд, і тепер в нього була задача знайти костюм.
Добре, що на вихідні в гуртожитку було легко знайти кого завгодно і, пройшовшись по знайомих, він швидко дістав усе необхідне. Всі охоче з ним ділились.
Всім дуже подобалась пара Андрій-Оксанка. І ніхто навіть не міг і подумати, що він збирається на побачення з якоюсь іншою окрім неї.
*****
Андрій вперше був в опері. Почував себе дещо не впевнено. Спочатку йому було трохи навіть страшнувато. Уява малювала картини в яких повна зала старих дідусів і бабусь з собачками на руках, а на сцені вищить якась літнього віку тітка. Але все було не так, і він був навіть злегка збентежений.
В театрі було дуже багато молоді. І сам балет йому сподобався. Лебедине озеро він бачив до цього тільки в мультфільмі «Ну постривай», а справжній балет йому дуже сподобався.
Але найбільше йому сподобалась Аня. Вона була в гарній вечірній сукні чорного кольору. Він навіть подумав, що їй подобається все з якимось готичним направленням. Плаття в неї було дуже гарне. Хоча він в них не дуже розбирався, але точно підмітив, що покрій плаття схожий на ті які носили дами в середньовічні часи, коли були лицарі, поєдинки і т. п.
Все було пристойно, стримано і виховано. Йому навіть було дещо незвично, коли вона ставиться до нього як до свого хлопця. З нею була також подруга зі своїм хлопцем. І Аня здається була дуже щаслива знаходитись поряд з Андрієм, який в костюмі виглядав дуже аристократично і гарно.
Вони сиділи в другому ярусі в центрі, все було добре видно і музика була не надто гучна.
Хлопець її подруги був нижчий від Андрія і вів себе якось дуже пихато. Ніби ці театри для нього як звичні прогулянки в парку біля дому, і нічого особливого. А Андрій себе вів дуже стримано і викликав враження серйозного досвідченого чоловіка. І Аня навіть трохи пишалась ним за це.
Декілька годин вистави проминули дуже швидко. Андрій ще раніше думав про те як, коли йому стане скучно, він буде з Анею обійматись і цілуватись в сутінках глядацького залу. А вийшло, що її подружка зі своїм все зажимались а Андрій не чіпав Аню. Хіба що в пориві захоплення хватав її за руку, ніби запитуючи «бачила як гарно, правда ж чудесно?». А вона була йому безмежно вдячна за його серйозне ставлення до мистецтва.
*****
Цього разу вони поїхали додому раніше на тролейбусі. Після проводжання додому, вона запросила його до себе. Він звичайно ніби хотів відмовитися, але потім погодився.
Деякий час вони стояли біля входу, і між ними була тиша і спокій. Вони стояли тримаючись за руки і дивились один на одного. І Андрій зрозумів, що треба зробити. Він лагідно і водночас міцно притиснув її до себе в обійми і поцілував.
Це був чудесний вечір для них обох. Вони хвилювались як діти, ніби це було вперше в житті. Так стало тепло навіть жарко десь там всередині, біля серця. І так стало радісно і легко на душі, ніби щось невідоме і незрозуміле стало вмить своїм рідним, близьким, від якого не хочеться йти.
Вони ще довго дарували один одному ласки і гарні слова. Згодом вже пора було прощатись і вона пояснила йому, що ще неготова, щоб він заходив до неї в гості та попросила, щоб зачекати до наступного разу. Все має бути не так швидко. Для неї це забагато вражень за один день.
І вони розійшлись цього дня щасливі і закохані по самі вуха.
У Андрія виросли крила і він летів додому як голуб миру. Він нічого не бачив навкруги. В його мріях була лише Аня, її темні гарні очі, її прекрасне смоляне волосся, її веселий і приємний голос.
В руках він ще тримав її ручки а на вустах відчував її ніжний і солодкий поцілунок.
Коли вже опинився вдома в ліжку він перед собою бачив її усміхнене гарне обличчя.
Обійнявши подушку він міцно і солодко заснув.
Ніч окутала місто теплою ковдрою. Сьогодні було навкруги якось дивовижно тихо. Чи може так здалось.
*****
Вранці він дістав з кишені мобілку. Вона була вимкнена, розрядився акумулятор. Поставив на зарядку і пішов в душ.
Повернувшись згодом в кімнату йому сказали хлопці, що йому хтось телефонував. Ні це СМС-ка прийшла:
«Службове СМС 15.03.2009 11:14:05 Вам телефонував абонент номер 809853484816. Пропущенних викликів 5, останній 14.03.2009 23:12».
Телефонувала Оксанка. Він пішов до неї в кімнату, але там було зачинено.
«Ну і пофіг. Треба буде ще зателефонує.» Глянув на залишок на рахунку. Нема грошей от і є привід, щоб не телефонувати.
Одягнувши кросівки він пішов з хлопцями грати у футбол.
Що йому найменше хотілось, це бачити інших дівчат. Він бачив тепер перед собою лише Аню і це було приємно.
*****
Настав як завжди тяжкий понеділок. На роботі якось самотньо і не цікаво. Але дали зарплату і настрій підійнявся.
556943972 (10:49:27 16/03/2009)
Привєт :-)
annahalich (10:53:45 16/03/2009)
Вас додали
annahalich (11:04:50 16/03/2009)
Андрюша, не водись з гуманітаріями! Яка ганьба! Тобі треба негайно вивчити або російську, або українську.:-)
556943972 (11:05:48 16/03/2009)
у мене своя мова 52
chuchaanat (11:05:54 16/03/2009)
Андріївська
annahalich (11:06:44 16/03/2009)
Може ви хочете щоб я зверталась до вас: Андрій Михайлович?
556943972 (11:07:07 16/03/2009)
мені пофіг
annahalich (11:08:00 16/03/2009)
Який жах! Ніякої поваги до рідної мови!:-)
556943972 (11:08:10 16/03/2009)
Ок. Але я Олександрович.
annahalich (11:10:02 16/03/2009)
Ой. Вибач.
556943972 (11:11:05 16/03/2009)
Може якось зустрінемось.
annahalich (11:12:13 16/03/2009)
Я залюбки, але на початку тижня дуже багато справ. Ближче до вихідних я зателефоную. Якщо можеш то постарайся не відволікати мене телефонними дзвінками. Я не хочу тебе цим образити просто так я швидше упораюсь зі своїми справами і знайду час для нас.
556943972 (11:14:20 16/03/2009)
Я тебе розумію. Все нормально.
annahalich (11:18:18 16/03/2009)
Ок. Тоді до зустрічі.
*****
Андрій зателефонував Оксані. Він згадав про неї уже по іншому. Він зрозумів, що лише дякуючи її порадам він зблизився з Анею. Він хотів почути її голос, щоб вибачитись, але трубку ніхто не брав.
Його це дещо непокоїло і він зателефонував знайомому в гуртожиток.
«Вибач, але я не знаю де вона може бути, я лише сьогодні вранці приїхав в місто. Запитай у Насті.» - відповів знайомий.
«У мене нема її номеру.»
«Я зараз напишу тобі СМС.»
«Спасибі.» - Андрій поклав трубку і почав чекати повідомлення.
Згодом він зателефонував подружці Оксани, але та також нічого не знає тому що на вихідних не була вдома.
Так Андрій і не зміг довідатись куди зникла Оксанка і вирішив що сама знайдеться.
*****
Але вона не знайшлась.
Ще в неділю їй стало гірше і Оксанка потрапила до лікарні. Отіт на дуже тяжкій стадії. Таким був невтішний діагноз.
Вона не може відповідати на дзвінки. Трубка дзвонить в камері схову хвилюючи пронизливим дзенькотом тихі палати і коридори лікарні. І нікого нема поряд з нею. Ніхто не може її підтримати в тяжку хвилину. Вона залишилась зовсім одна і лише віра в те, що все закінчиться добре, не полишає її розбите серце.
