Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2462
Творів: 44121
Рецензій: 86063

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Сатира й гумор

Двері (для конкурсу)

© Михайло Гафія Трайста, 13-12-2010
Наближався Святий Новорічний Вечір – Василя. Хоч цілий день було ясно – сніг блищав на сонці аж очі боліли, але на під вечір насунули снігові хмари і оповили небо. Сонце сховалося і посипав сніжок. По теплих хатах господині готували вечерю, що їм до того, що надворі холодний вітер і паде мокрий лапатий сніг? Вони собі вертяться-крутяться по хаті, веселенькі, як ті зозулі навесні, бо вечерю до Святого Василя треба обов’язково готувати з гарним настроєм, інакше їда не вдасться, а це погана прикмета.
Василина Шметелиха знала це добре, але як вона могла бути веселою, коли її Ілько повернувся з бутина п’яний, як дранка, з порожніми бесагами і без грошей? Горе її души з таким «газдою» – пройдисвіт один! А до того сьогодні мусіла позичати від старої Дрімушихи півлітра олії, а хто позичає в цей день, той весь рік жебратиме –говорять старі люди. Але що мала робити бідна? Мусіла готувати пісну вечерю. А  Ілько собі лежить на ліжку та стогне. Коли питає його Василина де дів гроші, то таке меле, що аж вуха в’януть.
– Пішов би хоть дров нарубати – три дни свято, а дривини ні за псом кинути!
– Га?
– Не гакай, лайдаку, бо хосна з тебе, як з пса сала!
– Забий писок, Васили’, бо!..
– Бо що? Посмів би ти руку підняти на мене в моїй хаті, га? Тут нічого не є твого, окрім вошей у сорочці. Як залишив хату мій Василь небіжчик, так і стоїть, треба було мені за тебе виходити заміж? Що ти придбав коло хати, що?.. Нічого!
– Як?!.. – заревів не своїм голосом Ілько. – А двері?!.. Двері хто купив, га?
– Сра...ся на твої двері!
– Що?! – закричав Ілько розлючений і підскочив до дверей. – Ти смієш сра...и на мої двері! Я тобі покажу!..
Сухлоби захрустіли-зарипіли і в хату бурхнуло завірюхою, а Ілько побіг вулицею, як навіжений з дверима на плечах.
– Бійся Бога, чоловіче! – кинулась за ним услід Василина. – Вертайся додому, повечерямо, я й горівки купила для тебе, а ти?...
– Га? – зупинився Ілько.
– Горівки, кажу, купила, – повторює Василина.
– А не будеш більше ср...ти на мої двері?
– Не буду, Ільку, не буду!
– Так би ти знала, що твоя хата не варта ні гнилої цибулі без моїх дверей! – сказав задоволено Ілько і повернувся з дверима на плечах до хати.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 3

Рецензії на цей твір

Смішно, хоч плач...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Tamara Shevchenko, 17-12-2010

Запахло селом...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юрій Кирик, 15-12-2010

Достойний твір...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Цибенко, 15-12-2010

Куди не кинь оком, то - Ілько!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Пані Дереза, 15-12-2010

Мудрий Ілько

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Надя Позняк, 13-12-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.52452301979065 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Ув’язнені у розстріляну вічність: «Бабин Яр. Голосами» Кіяновської
На горизонті спалахнули димки. Важезна, мов кит, курява нависла над розпеченим степом. Тиша зачаїлася …
Огляд роману Ліян Моріарті «Велика маленька брехня»
«З біса добра книжка. Смішна і страшна» Стівен Кінг Бестселер за версією The New York Times «Велика …
Нещодавні екранізації книг
Література і кіноіндустрія — взаємопов’язані сфери. За мотивами романів знято багато фільмів. Наша добірка …
Українські vs зарубіжні обкладинки
Обкладинка є тим імпульсом, який спонукає людину звернути увагу на книгу. Вона розповідає про ядро видання …