Новий Рік - справді інтернаціональне свято, але в різних країнах новий рік святкують по-своєму. Зустріч Нового року скрізь має свої особливості.
У Судані талісманом Нового року вважається зелений, недозрілий горіх. Найкраще побажання - знайти недозрілий горіх, який би приносив щастя і удачу протягом всього року.
Кожен житель Австрії вважає найбільшим благом для себе почути у новорічну ніч у Відні урочистий звук "Дзвону миру", що встановлений на соборі святого Стефана. Тому на Соборній площі 31 грудня збираються тисячі людей. А ще доброю прикметою вважається зустріти сажотруса, доторкнутися до нього і вимазатися. Кажуть, що це приносить свято.
У Бразилії на піску океанських пляжів 31 грудня запалюють тисячі свічок. Жінки кидають у воду пелюстки квітів. На невеликих дерев'яних плотах запалюють багаття і товсті воскові свічки. Туди ж кладуть різноманітні наїдки : фрукти, рис, солодощі, а також парфуми і мило, гребінці і дзеркальця. Це - подарунки могутній Ієманжі - грізній богині моря, покровительці моряків і подорожніх.
Із настанням сутінків у в'єтнамських парках, садах чи на вулицях розводять багаття. Цієї ночі люди забувають усі суперечки, прощають всі образи. На новорічному столі має бути багато страв, особливо пиріг з клейкого рису з начинкою з м'яса, гороху, цибулі, численних спецій. Цій страві понад дві тисячі років і символізує вона щедрість і плодючість землі.
У Гвінеї в день Нового року заведено водити вулицями слонів, які символізують багатство й міць. Процесія супроводжується танцями, піснями, іграми.
У Греції існує звичай, за яким рівно опівночі голова сім'ї виходить у двір і розбиває об стіну плід граната. Якщо його зерна розлетяться по двору - у новому році сім"я житиме щасливо. Вирушаючи у гості, греки приносять з собою, як подарунок, покритий мохом камінь і залишають його у кімнаті господаря зі словами : "Нехай гроші господарів будуть такими ж важкими, як цей камінь.
В Ірландії увечері напередодні Нового року двері всіх будинків відчиняються навстіж. Кожний бажаючий може увійти у будь-який будинок і стане там бажаним гостем. Господарі посадять його на почесне місце, пригостять келихом хорошого вина та почастують найсмачнішими стравами. Гість не забуде при цьому сказати : " За мир у цьому домі і в усьому світі!". О пів на дванадцяту ірландці виходять на центральну площу міста, співають, танцюють, веселяться.
В Ісландії у новорічну ніч прикрашали вогнями священний ясен. А звичай запалювати на ялинці свічки походить від жертвопринесення духам. За сотні років до християнства воскові свічки запалювали на честь богів у язичницьких храмах. Культ свічок перегукувався з поклонінням вогню, а вогонь майже всі народи наділяли надприродною силою : вогнем відганяли диких звірів і злих духів, вогнем намагалися уласкавити добрих духів.
У Колумбії перед настанням Нового року з будинків виносять всі старі речі і спалюють. Крім того, тут вважається,що без стрілянини, феєрверків і залпів свята бути не може! Колумбійці виготовляють ляльок, що символізують Старий рік і носять їх на довгих палках, читаючи смішні заповіти. Потім цих ляльок спалюють. Вважається, що таким чином Старий рік, оповитий димом та полум'ям, розлітається, поступаючись дорогою Новому.
На Кубі перед Новим роком усі наповнюють келихи водою, а коли годинник б'є дванадцяту, виливають її через відчинені вікна на вулицю. У такий спосіб всі бажають Новому рокові світлого та ясного, як вода, шляху. У перші секунди Нового року, що тільки-но наступив, належить їсти виноград: за дванадцять ударів годинника треба проковтнути дванадцять ягідок - і тоді вже щастя неодмінно супроводжуватиме тебе всі дванадцять місяців.
У Камбоджі Новий рік святкують три дні, і новорічний стіл ставлять обов'язково біля вікна, бо святкове частування призначене не лише для господарів та гостей, але й для Діда Спеки.
У Мексиці за тиждень до Нового року влаштовуються танці. При цьому на мотузку, що гойдається, підвішують пінату - глиняний глечик, розписаний зображеннями тварин і казкових потвор. У цей глечик складено різноманітні солодощі та подарунки. Вважається, що найщасливішим у новому році буде той, хто із зав’язаними очима розіб'є пінату палицею.
Норвезькі діти чекають у новорічну ніч дарунків від кози. У цій країні коза займає привілейоване положення. Бо легенда розповідає, що норвезький король Олаф ІІ одного разу врятував поранену козу. Тварину доставили у палац, вилікували і відпустили. На знак подяки вона щоночі приносила рятівнику рідкісні цілющі рослини. Тому діти готують їй святкові гостинці, які кладуть у свої черевики. На ранок, натомість, малюки знаходять новорічні ласощі.
У Непалі Новий рік зустрічають зі сходом зорі, і зустрічати його можна тричі на рік, оскільки літочислення у цій країні ведеться за трьома календарями.За місячним календарем - у ніч повного місяця - непальці розпалюють великі вогнища і скидають у них старі непотрібні речі. На другий день настає Свято фарби, коли фантазія і веселощі непальських мешканців нестримні. Вони розмальовують себе та один одного такими вигадливими узорами та малюнками, що просто дивуєшся. А потім усі ці натовпи розмальованих веселунів ходять по вулицях, пустуючи, наспівуючи та пританцьовуючи. До будинків заходять ненадовго - лише скуштувати святкове частування, а потім ідуть веселитися далі.
У Панамі, щойно годинник проб'є північ, починають оглушливо дзвонити дзвони на всіх пожежних каланчах, завивають сирени, гудуть автомобілі. Самі панамці - і діти, й дорослі - у цей час щосили кричать та б'ють у все, що потрапило під руку. А весь цей шум, галас та грюкіт чиниться для того, щоб "задобрити" Новий рік.
У мешканців Тибету існує цікавий новорічний звичай: господарки печуть багато пиріжків із різним начинням і роздають її знайомим і незнайомим. Чим більше роздаси - тим багатшим будеш у новому році.
У південних селищах Франції існує такий теплий і простий звичай : перша господиня, яка набирає вранці Нового року воду з джерела, залишає там булочку власного приготування. Друга господиня бере цю булочку і на її місце кладе свою. Таким чином всі господині селища обмінюються хлібом, випеченим для ближнього.
А от коли стрілки годинника наближаються до 12 години, господар будинку в Шотландії мовчки відчиняє двері і тримає їх відчиненими до останнього удару: у такий спосіб він випускає Старий рік і впускає Новий. Гості приносять шматочки вугілля, кидають їх у сімейний камін, і бажають, щоб вогнище у цьому каміні палало якнайдовше.
Новий рік в Японії триває аж 7 днів! У кожному японському домі на Новий рік з'являється 3 гілки: бамбукова - щоб так само швидко виростали діти, сливова - щоб усі члени сім'ї жили так само довго, як сосна. У ці дні заборонено промовляти неприємні слова, не можна говорити про смерть, демонів і деяких тварин : лисицю, дракона, тигра, змію. Якщо діти випадково порушать якусь із словесних заборон, батьки витирають їм рота приготованою заздалегідь ритуальною тканиною.
Новий, 5771 рік, (а не 2011!) відзначатимуть євреї у вересні. В цей день вони виконують основну заповідь - "сурмлення в шофар" (ритуальний ріг). Звук рогу символізує крик людини, яка повертається до отчого дому після довгої відсутності, "свого роду крик душі". За притчею видатного єврейського релігійного вчителя Баал-Шем-Това, царський син, який залишив батька і виїхав в далекі країни, забув за роки мандрів рідну мову, а коли добрався до батькового палацу, заходився кричати і плакати в надії, що батько почує і прийме улюбленого сина. Звук шофара, подібний до "крику серця людини, яка розуміє, що можна і треба жити інакше, і що вміє, що з Божою допомогою життя його здатна знайти всі барви духовності і праведності, радості і щастя".
У хліборобській Україні Новий рік наші пращури святкували в березні, і це було пов’язано з початком весняно-польових робіт. А з кінця 15 століття Новий рік як за церковним, так і за світським календарем почали відзначати 1 вересня. На Новий рік в Україні, звичайно, посівають. Звичай зберігся з язичеських часів, це було важливо з точки зору аграрної магії... Звична для нас дата 1 січня з’явилася після указу російського царя Петра І, який запозичив традицію святкування Нового року взимку із Західної Європи, а вона, у свою чергу – від стародавнього Риму. «З 1700 року зустрічали 1 січня Новий рік. У наказі царя було прикрашати будинки ялиновим гіллям, кататися з гірок.
А іще про новорічні подарунки.
Ми, українці, через широту своєї натури, особливу щедрість, притаманну нашому національному характеру, любимо дарувати й одержувати на Новий рік, велику кількість недорогих подарунків замість одного, хоча і дорогого презенту. Будь-яка дитина буде невимовно щаслива, побачивши під ялинкою гору різнокольорових коробочок з подарунками, і засмутиться, якщо отримає від батьків тільки одну маленьку коробочку з дорогою моделлю гоночного автомобіля. Зовсім інші уявлення про Новорічні подарунки існують в інших країнах світу.
Австрійці вважають за краще дарувати на Новий рік необхідні в побуті речі. Так як життя в Австрії досить дороге, більшість сімей приурочують до Нового року покупку красивого одягу чи аксесуарів. Крім практичних подарунків, популярним новорічним презентом в цій країні є запрошення на святковий вечір у знаменитій Віденській опері. Подібні знаки уваги оцінить і еліта, і молодь.
Англійці вважають неприйнятними широкі жести на подарунки. Їх улюблені подарунки - недорогі дрібнички: брелки для ключів, кухлі для пива, ароматичні свічки, симпатичні сувенірні ляльки і хитромудрі ложечки для заварювання чаю. Ці дрібниці - ознака їх щирості і прихильності до вас.
Американцям, навпаки, належить пальма першості з дарування дорогих презентів. У середньому, американець витрачає на подарунки від 50 до 800 $. Вони дарують один одному сигари, вина, парфуми, шарфи, кофти, дрібнички. Подарунки прийнято дарувати з чеком. Чек потрібен для того, щоб при потребі можна було повернути подарунок назад в магазин. У перших числах січня в магазинах спостерігаються великі черги людей, що виявили бажання здати товар. Тому останнім часом серед американців зростає популярність так званих подарункових сертифікатів (GIFT CERTIFICATE). Це звичайна пластикова картка номіналом від 50 і вище доларів. Людина, яка отримала такий сертифікат, в будь-який зручний для неї час приходить в магазин і вибирає собі що-небудь до смаку.
Бельгійці підходять до вибору подарунка не просто як до приємного проведення часу, але як до відповідального заходу. Сенс подарунка пояснюють усно або на картці, яка додається до нього, і вибір ніколи не буває випадковим. Вони завжди прагнуть подарувати те, що дійсно необхідно людині, те, що їй знадобиться.
Болгари на Новий рік дарують кизилові палички, які уособлюють все найкраще в наступному році. А молодь, обходячи навколишні будинки, вітає кизиловими гілочками господарів. Відзначимо, що в цій традиції відображено переказ про чудотворну силу цього дерева. Болгари, зібравшись на новорічне торжество, на кілька хвилин гасять світло. Ці хвилини називають хвилинами новорічних поцілунків, таємницю яких оберігає темрява.
Голландські дітлахи отримують у подарунок на Новий рік пакетики з пиріжками і солодощами, які, за переказами, кладуть у їхнє взуття волхви.
Ескімоси Гренландії дарують один одному на Новий рік вирізані з льоду фігурки моржів і білих ведмедів. Оскільки в Гренландії навіть влітку холодно, як у нас на Новий рік, крижані подарунки зберігаються дуже-дуже довго.
Греки дарують один одному не що інше, як камінь, говорячи при цьому таке: "Нехай гроші господаря будуть такі ж важкі, як цей камінь". А якщо камінь маленький, то бажають: "Нехай більмо в оці у господаря буде таким же маленьким, як цей камінь".
Для жителів Данії головне - урочистість події, тому до подарунків вони ставляться не надто серйозно, зазвичай дарують щось простеньке. При цьому під ялинкою діти нічого не виявлять, в пошуках подарунків їм доведеться облазити весь будинок або квартиру. Йдучи в гості, датчани зазвичай приносять з собою свічки різних розмірів і форм. За статистикою цей народ є найактивнішим споживачем свічок у світі.
У ірландців на "подарункові" традиції великий вплив мають їх релігійність і шанування інституту сім'ї. У цій країні прийнято дарувати дітям маленьких янголят і дерев'яні фігурки Ісуса. Крім того, під Різдво в Ірландії прийнято давати гроші тим, хто надавав допомогу сім'ї протягом року, наприклад листоноші, що доставляв листи, або молочнику, який щодня забезпечував всю округу свіжим молоком.
Для італійців подарунок є синонімом вишуканості й тонкого смаку. Пляшці доброго вина будь-який італієць зрадіє не менше, ніж, скажімо, кашеміровому кашне або стильній краватці. Щоправда, вони не забувають при цьому підкреслити унікальність свого вибору. Чоловіки і жінки дарують один одному червону нижню білизну - символ новизни.
Китайці дарують на Новий рік парні предмети, що символізують єдність, сімейну гармонію (дві чашки, парні свічники та ін.) Неприйнятним подарунком для китайців є годинник, бо хронометраж в їхній свідомості пов'язаний зі смертю.
Німці люблять дарувати на новорічне свято книги, не випадково ця нація вважається найбільш читаючою у світі. Але найприємнішим сюрпризом тут вважають подорож, напрям і тривалість якої залежить вже від сімейного бюджету.
Поляки при виборі новорічних подарунків намагаються проявити фантазію і подарувати один одному що-небудь витончене: для жінок вибирають недорогу біжутерію, а для чоловіків - запонки, шийні хустки, ручки, або гаманці.
Португальці особливе значення надають саморобним подарункам: мереживним скатертинам і серветкам, вишитим вручну гобеленам, дерев’яному посуду, виготовленому власноруч, різьбленим свічникам, скринькам і рамкам для фотографій. Прийнято вважати, що частка власного тепла, вкладеного в такого роду подарунок, оберігає його від поломки, а того, хто ним користується, захищає від нечесних людей і ... непотрібних покупок.
Для фінів універсальним подарунком є спортивне спорядження і свічка - символ любові і дружби.
Французи вважаються прихильниками оригінальних і непрактичних подарунків. Найчастіше їх вибір зупиняється на незвичних сувенірах або листівках. Незважаючи на те, що Франція - країна прекрасних парфумів, дарувати парфуми заміжній француженці не можна. Дарувати парфуми жінці у Франції може тільки її чоловік.
Шведи традиційно дарують один одному саморобні свічки. Так повелося через те, що взимку за Полярним колом рано темніє, а світло символізує дружбу, привітність, веселощі.
Японці дарують один одному "осейбо" - традиційні нехитрі подарункові набори. Баночки з консервами, шматки ароматного туалетного мила. І звичайно, інші необхідні в повсякденному житті речі. Японські діти й досі вірять, що їхня мрія збудеться, якщо у новорічну ніч покласти під подушку малюнок із зображенням "мрії".
Кілька років тому у нас у Львові з"явилася традиція зустрічати новий рік у церкві. Отці-василіяни відправляють новорічну службу о 22.00 і закінчується вона близько півночі. Після привітання настоятеля урочисто дзвонять дзвони. Враження неймовірні! Люди в церкві практично незнайомі, а з"являється дивовижне відчуття єдності всіх з всесвітом. І найцікавіше, що церква в цей час повна-повнісінька, дуже багато молоді. Так само в своїх храмах зустрічають Новий рік всі протестантські конфесії.
Останньо полюбляють провести Новорічні і Різдвяні свята в Карпатах.
Відпочивальників годують традиційними гуцульськими стравами.
На святковому столі будуть традиційні буковинські страви – голубці, холодець, вареники, які готують на пару, бануш, риба з грибами, начинка, домашні сир та ковбаса.
Це все приказка, казка ж, як звикло, буде попереду...
