Я душила їх! Я їх давила! Цими самими руками, які майже ніколи і майже нікому не робили боляче. Лише собі. Лише мою шкіру вони хотіли роздерти на клаптики.
Ці руки з короткими нігтями давили хом"ячків і щурів, мишей і птахів. Я знущалася, я била їх і вбивала. Діставала по одному із здоровецьких ящиків, де вони копошились і гидко пищали. Я випробувала себе і їх на міцність. По різному вбивала. Особливо цікаво було з хом"ячками! Я брала іх без пестощів одразу хапала за горло і починала стискати. Я відчувала як тріщать їхні хрумкі кісточки. Вони роздирали мою шкіру і по моїх руках текла моя кров! По білих руках червона кров. Я дивилась на неї і зрідка злизувала крапельки. Я обожнюю кров! Солону й червону. Язиком я відчуваю її червоність... А хом"ячки здригались у моїх руках. Їхні поламані ребра роздирали їхні легіні. І з рота починала витікати кров. Червона і солона. Мертвих хом"ячків я складала і ванну і напускала туди води... вони плавали... немов маленькі тюлені. Вода ставала червоною і солоною...
Щурів я душила двома руками вони дряпались сильніше і крові було більше. А ще щурі гидко верещали. Від моєї крові вони з білих ставали рожевими. Рожевих щурів я складала у порожній пакет. по одному...
Мишам я перегризала горло! Я пила їх кров! Вони роздирали мені обличчя, губи. Я пила і їх і мою кров у дивному коктейлі!
Це все була розминка! Я готувалась! Щоб знищити тебе! Знищити тебе! Падлюку! Ти захопив мене в свій полон і вирватись з нього інакше було неможливо! Тебе! Ти! Ти мій Ідеал! Створений моїм мозком! А можливо ти навмисне заліз до мого мозку і змусив його придумати тебе? Ти Ідеал! Ти не маєш фото! Ти не маєш образу! Я не можу тебе змалювати! Я робила спроби! Виходили чудовиська! Я не знаю який ти... Яке в тебе волосся? довге? коротке? чорне? біле? пряме? в"юнке? Якого ти зросту? високий? низький? товстий? худий? Скільки тобі років? 18? 26? 31? Що ти любиш? які книжки? яку музику? чи любиш тварин? які фільми? яких дівчат? яких секс? які напої? який стан? які міста? які країни? Який ти? добрий? злий? палкий? холодний? задумливий? зірвиголова?
Я не знаю який ти!!!!!! Але я маю твій образ і своїй уяві! Як так може бути! Я знаходжу ці деталі у перехожих та знайомих! Інколи я навіть думала, що знайшла тебе! Кожного разу ти був різний... Ідеал... Всі вони чудові... і всіх іх я кохала! Хоч хвилину але кохала! Частіше за все без взаємності... Не зовсім так. Я кохала хвилину, годину, місяць, рік, а вони кохали мене по закінченню хвилини, місяця, року... Не співпадали наші годинники. Я тепер знаю то був не ти. Я знала це кожного разу. Давала обіцянки собі і ніколи їх не виконувала! Багато хто з них таки кохав мене, пристрасно, палко, самовіддано, а я напружено вдивлялась у вікно шукаючи там нову забаву... не належачи їм... вони ставали гидкими для мене! Я вже не любила їх! Не завжди! брешу... дехто з них був приємним. І від їхніх дотиків палали руки і губи. Але вони пішли. Ні, не від мене пішли, не кинули мене. Просто пішли, тому що їм треба було йти. Вони також кохали мене, по своєму...
А були ще одні... тих я торкалась рідко: в транспорті, сидячи поруч... вони ніколи не торкились мене так, як того хотіла Я! Вони були Ідеалами! Їх я чекала! Ними снила! Вини були тобою! Можливо! Бо через хвилину, годину, рік я починала ненавидіти їх! Через те, що вони посміли так вчинити зі мною!
Ідеал... я маю знищити тебе... можливо тоді підуть ці солодко-моторошні сни...де я цілую твої гарячі губи...де цілую твоє волосся...цілую всьго тебе...цілую твою душу!...
Я знищу тебе! Мій коханий Ідеале! Я різатиму тебе на шматки! Гризтиму тебе!
Буде багато солоної крові! Смачної червоної крові! Я питиму її! Я її істиму, коли вона застигне! Я знищу тебе, Коханий, занадто вже багато моєї крові ти випив!
Скальпелем, шклом, ножем, лезом я різатиму тебе! Я не чіпатиму твого обличчя і рук, вони занадто гарні! Я цілуватиму їх!!!!!
А коли все скінчиться... я не знаю, що буде тоді... я не помру... ні... просто стану вільною... Я зможу кохатись просто з гарним хлопцем, в якому не буде тебе, Ідеале. Зможу пестити його волосся, цілувати Його губи! Не бачити в Його очах ТЕБЕ!!!!!!!!!!!
Прокинулась! Вона сиділа на ліжку, жадібно ковтаючи повітря! "Наснилось! Наснилось!" тихо схлипувала вона... "Ідеале, не бійся, я ніколи не зможу знищити тебе...!" Не криючись заридала на повну силу, шепочучи зрідка незрозумілі слова....
