Даніель вже в котре входив у кам’яне підземелля. Повітря тут було насичене пилом і прихованою сирістю. Ще один день схожий на вчорашній і так само безцільний. Серце Даніеля стискалося від думки, що він чогось не зробив, що йому забракло терпіння. Та думка нависла на струнах його свідомості, і він щодня зганяв її пірнаючи у штучний світ чужих життів пізнаних ним з книг та віртуальної реальності комп’ютерних ігор.
Крокуючи в метро хвилі хаосу тисли на його мозок, ослаблений буденними переживаннями. В душі Даніеля росло і вкорінювалося бажання забутись. Двері зачинилися зі швидкістю гільйотини, він сів на лаву, його обличчя бліде з лунатичними обідками під очима, не виражало емоцій.
Напроти сиділо живе створіння жіночої статі, яке дивилося перед себе і вразило його...
Лігши у ліжко він уже не сподівався швидко заснути: кожну ніч його мучило безсоння і він розмовляв уві сні, згадуючи минулий день, який помирав разом із його надіями.
...Не зручно було дивитися на її красу і пишні форми подаровані татом з мамою у громадському місці. Вона слухала музику в навушниках так голосно, що було чути всім навколо – це був шокуюючий рок Мерліна Мейсона і плавний дисбаланс SOD. Мужики пускаючи слину дивилися як вона їсть морозиво, як вправно працює язичком, як видихає “морозний подих” своїми мокрими губами, як змішує помаду і білий пломбір. Вона була дивною не тільки через те, бо в її очах з розширеними зіницями був своєрідний хромований блиск, як у дівчаток коли вони радіють або сердяться і той блиск був зовсім не природний, а створенний з субстанції її мрій і ейфорії насолоди...
Нарешті Морфей схопив Даніеля в свої теплі обійми і він заснув міцним сном, вперше за кілька днів. Психічне стомлення відключило його нервову систему, дозволивши йому розслабитись і відпочити.
Вночі його тіло проймала коротка конвульсія – так знімалася напруга, він ніби струшував з себе все, що начіплялося на нього за день.
Прокинувшись Даніель любив розповідати те, що йому наснилося сусіду по кімнаті, який як не дивно розумів його. Вони часто говорили вночі між собою на різні теми.
Поївши з ранку вчорашньої гречки Даніель часто забував почистити зуби і тоді усміхаючись дівчатам в інституті він мав великий успіх, викликаючи вибухи сміху, або стримане гидування. Проте це мало кого дивувало і головне було не в тому...
