«Про що ти думаєш?
«Сидячи поряд з тобою? Мабуть, чим швидше зняти з тебе одяг.
«Ти молодший за мене, ще це пам’ятаєш?
Він звів з її грудей погляд на рівень очей.
«А що це змінює? Бо навіть не припускаю до яких наслідків приведуть наклепи на мій вік.
Так хотілось знову розглянути ці два чуда, проте ситуація потребувала серйозного підходу, до того ж він очікував опинитись з нею в ліжку.
Вона вичікуючи мовчала.
За вікном здавалось здіймається буря, та це надавало загадкового, досить еротичного забарвлення цій знову ж таки досить напруженій ситуації, адже ВІН ХОЧЕ ЦЕ СТВОРІННЯ! Досить важко відвів погляд навіть від її очей і попрямував до холодильника за коллою.
« О боже… - думав малий – нащо це мені, нащо чоловікові секс?
«Нащо чоловікові секс, сонце? – вимовив вже це в голос.
У відповідь почув гостру мовчанку.
Повернувшись на диван, вже не таким збудженим він врешті тверезо роздумував в голос:
«Мій вік не може чогось визначати коли я відчуваю до тебе певне… кгм… чуття.
«Ти знущаєшся? – відсторонилась вона, недовірливо хитаючи головою.
«Чуття – не зважаючи на її реакцію продовжував він – що якось пронизує мене прямісінько з голови до ніг, пульсуючи і утворюючи в грудях пусту дірку, що чекає заповнення тобою. Ну як?
«Мале стерво… - випалила вона і впилась в його губи. Її очі потемніли від бажання.
Близько першої ночі вони відірвались один від одного.
«Так про що ти думаєш?
«Чесно?
«Угу – вона притулилась до його плеча ніжно цілуючи
«Одразу, як закінчили, захотілось чим швидше забратись, а зараз…
«Зараз – тягнула вона
«Зараз поволі намагаюсь в тебе закохатись
«Що я кажу… – думає він
Солодко позіхнувши вона одразу ж заснула.
«Та що ж це? Це так виглядає любов?
Його вже не влаштовувало таке співвідношення – як і вікове, так і його теперішнє суспільне становище – бути зобов’язаним до серйозних стосунків. Та, зрештою, що йому заважає зараз же звалити подалі з її квартири.
Він впевнено відсторонивши її у бік, так же й впевнено впав з дивану і намацавши рукою джинси впхався в них доволі швидко. Ось вже в кедах і футболці він переступає поріг, як в потилицю йому полетіла ваза. Тепер він дивиться на сцену зі сторони. Ваза пролітає всю кімнату, бачив дівчину, роз’ярену з просоння, з диким почуттям глибокої образи в очах. Вона власне вазу і кинула. Ваза ввалилась йому в потилицю і ввійшла в мозок. Він впав. Кров розтікалась по долівці червоним серпанком. Здавалось, що цю сцену він міг прокручувати сотню разів. Та раптом все швидко перемінилось і він тепер дивився як гріб закопують на цвинтарі. Ще не зрозумівши до кінця, що з ним сталось він з цікавістю розглядав усю свою родину – маму в довгій сукні з відкритим обличчям, вуаль вільно спадала з капелюшка. Очі рясно сповнені сліз. Її ніжно обіймав його батько. Невже він так посівів, скільки це вже років минуло. В нього не було ні братів, ні сестер. Лише батьки і його найкращі друзі. Он його подруга тихо стоїть в стороні, мов чогось вичікуючи.
«А чого власне» - думає той. – «чого власне всі тут зібрались не покликавши мене?»
Священик тим часом причитував:
«Всі зібрались тут, щоб попрощатися з рабом божим, добрим сином, кращим другом, старанним студентом та й талановитим юним письменником. – тут священик у відчай підняв руки вгору.
«Це про мене?! – власне вже хлопець-дух у відчаї закричав, майже заревів. Та на диво ніхто не звертав своєї заклопотаної уваги на нього.
Десь близько двадцяти дівчаток-підлітків поряд з його подругою почали голосно завивати, та відступила від них у бік, ближче до гробу, просто дивлячись, як поволі закидають яму піском.
«Хто вони, чорт забирай – вже поволі звикаючи до нового становища мовив він – навіть не маю уявлення звідкіля! Хто б міг подумати, що я залишив по собі стільки недокінченого… незакінчених закоханостей…
Подруга немов вловила його голос, підняла очі вгору, до нього.
Той задумавшись не звернув на те уваги. Він розлючено оглядав місце навколо.
«О, ні! Янівський! Я хочу на Личакові лежати, поряд з Франком! – кричить він у відчаї до сім’ї.
Його ніхто не почув. Та заждіть! Он Вона, бачить його! Як гарно Їй у цьому платті. Здається щось промовляє до нього. Він підходить ближче і прочитав на губах:
«Я люблю тебе сучий сину, люблю.» Тут він впізнав у подрузі ту, що вбила його.
В очі вдарило сліпуче світло.
«Прокидайся малий! – голосно, але досить привітно Вона збудила його. – я люблю таки тебе сучий сину, чуєш? Ти мені подарував чудовий сон! І в кінці нього ти таки до мене повернувся!
Вона поцілувала його в щоки і губи. Сіла на ньому верхи, вранішнє сонце розмазало її контури сліпучим сяйвом.
«Це таки кохання – ледь тихо промовив він підставляючи губи для нового цілунку.
