«Тепла картопля, як жена,
што то гріє ґазду вдома.»
(Василь Шляхтич)
Василь Шляхтич у конкурсній роботі порівняв жінку із картоплею. Не чули ще такого? Я теж не чула, тому й пішла «копати» правду про цей овоч у незвідані хащі Інтернету та енциклопедичні словники. Тепер маю невеличкий урожай.
Що буде після того, як поставлю його готовим на стіл читачів, побачимо: чи пахнутиме димом, чи горітиме, чи взагалі не буде ніякого апетиту... То ж прошу до столу:
У наш час тяжко уявити, як Європа раніше жила без картоплі... Із появою картоплі збагатився стіл, а разом із ним мова стала яскравішою, бо якщо людині щось подобається, то вона вже не може не відмітити нового. Так і виникли прислів»я, приказки, прикмети, рецепти народної медицини, загадки («Oчі має, а не бачить» або «Під землею птиця кубло звела і яєць нанесла»), скоромовки («Пік біля кіп картоплю Прокіп»), порівняння, ігри (вибивання, або «гаряча картопля»), а ще, різні народні оповідки, пісні у яких згадується чи прославляється картопля. Чого тільки вартий «кирпатий носик, мов картоплина»!
Картопля стала невід»ємною частиною єства певних народів, у тому числі й українського:
І печуть мене, і варять,
І їдять мене, і хвалять.
Бо я добра.
Цей овоч називають другим хлібом, та порівнюють із життям людини:
«Життя, як картопля: краща частина знаходиться під землею, в той час, як найгірше, що ми бачимо - на поверхні» (автор невідомий)
Стільки страв можна приготувати із картоплі! Вона завжди у пригоді до першої страви, до другої і, навіть, до солодкого (згадаємо картопляний крохмаль, який добавляють разом із борошном до деяких випічок, або товчену картоплю, на основі якої печуть тістечка).
Ну як її не любити? «Любов – не картопля, не викинеш у віконце» - ця приказка відома носіям багатьох мов. Рідкісний дар любові не кожен має, тому його треба берегти, а от картоплю може мати кожен, бо «навіть цар картоплю їсть», або: «усяка картопля росте на Божому городі», як і усякі люди бувають. Але щоб їсти, треба добре попрацювати, адже «Картоплю копати – не руками махати».
Наш народ не оминув своєю увагою і залишив рецепти та поради, як готувати картоплю, щоб зберегти усі її чудодійні та смакові якості: « У картоплі більше сили, коли вариться в мундирі», бо тоді зберігається більше вітамінів.
Спостерігаючи за картоплею визначали погоду: «Листки картоплі повернуті до неба – буде хороша погода», а якщо «Поникли квітки картоплі — бути негоді».
Дуже сьогоденною здається фраза, узята із твору Всеволода Нестайка: «От добре, що бог картоплю створив. Хоч є з кого й нам шкуру дерти. А то все з нас та з нас».
Картопляним іменем називають навіть фільми. У режисера Стено є «Гаряча картопля» / «La patata bollente», де йдеться про делікатну ситуацію, у якій треба бути дуже обережним, щоб не опектися, або когось опекти. Нажаль, цей фільм можна подивитися лише російською мовою.
Італійці називають ніжно «картоплинка» / «рататіна» маленьких діток. Послухайте пісню, під яку виросло не одне покоління італійців: http://www.youtube.com/watch?v=4vRDCjN2lAs
Ось її майже дослівний, але не поетичний переклад:
Квітневого ранку теплий промінчик сонця порпався на зеленому городі і знайшов там одну маленьку річ: картоплю, картоплину, картоплинку, як ти.
Маленька дитинко, із маленьким носиком-картоплинкою,
Ти, як у казці, народилася під капустиною між кущиками петрушки.
Маленька дитинко, із маленьким носиком-картоплинкою, ти народилася ясного ранку разом із співом півнів та із квітами, що розпускаються.
Маленька дитинко, із маленьким носиком-картоплинкою,
твій пшеничний колір волосся і очі блакитного неба, дві ніжних маленьких ручки. Ти народилася за хвилинку.
Маленька дитинко, із маленьким носиком-картоплинкою,
тим, хто вірить у казку, дивлячись під капусту, може пощастити і вони знайдуть там маленьку дитину, із маленьким носиком-картоплинкою.
На початку моєї «дослідницько-копальної» роботи писалося, що я ніколи раніше не чула, щоб українці порівнювали жінку із картоплиною. Вже потім я знайшла прислів»я на цю тему: «Картопля, як жінка, хоче любові й тепла». А от італійці так часто називають жінку, мов щось ніжне, маленьке, духмяне, цінне. Та й це ще не все, бо статевий жіночий орган також у розмовній мові носить цю назву «рататіна» / картоплинка»...
Тут уже треба розібратися! І прийшов мені на допомогу "Історичний італійський еротичний словник" Вальтера Джон та Casalegno Boggione. Автори пишуть, що загальні назви рослин, фруктів і овочів використовують для позначення жіночих статевих органів або цілої репродуктивної системи жінок, таких як, наприклад, слива, волоський горіх, каштан, мигдаль, і т.д. .. Асоціація походить від метафоричної схожості форми цих фруктів або овочів. Аналогічним чином, можна картоплю, із її округлою довгастою формою, порівняти з жіночим статевим органом.
Деякі вчені філологи походження цієї назви пов»язують із «пагорбом Афродіти» і бачуть у ньому схожість. А от на форумах на питання «Чому жіночий статевий орган порівнюють із картоплею?» користувачі відповідають так:
- Бо вона захована і щоб до неї добратися, треба попрацювати.
- Після однієї, хочеться іншу (думаю, що тут не тяжко здогадатисятися, якої статі був автор відповіді).
- Щоб її з»їсти, треба зняти мундир.
- Можна приготувати по різному.
- Щоб смакувати картоплиною, треба, щоб вона закипіла.
- Бо вона м»яка і гаряча, як варена картопля.
Жінки, коли сердяться на чоловіка, кажуть: «Ти необережний, як та картоплина». Етимологія цього порівняння зовсям інша: уся картопля різної форми, а якщо її покласти на стіл, то вона може скотитися і упасти. Тому – обережно!
«Чому так говорять про картоплю?" не буде краю,тому вважаю цю тему до кінця «недокопаною». Але ж маємо деякий урожай, тому давайте заспіваємо:
«Танцювали ріпа з маком.....
Як картофель на то глянув,
Аж ся в танець з сміху вдарив.
Пірвав бульбу, пішов в танець,
Та й вивернув з ринки смалець.
Вздрів господар, засміявся,
Аж за боки з сміху взявся.
Тож-то гарно виглядало,
Що все нараз танцювало.
Не даремно люди кажуть «із світу по нитці...», а у нашому випадку «Із світу по картоплині, так і ситим будеш».
