Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 25454, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.224.69.137')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Мініатюра

Капелюшок

© Ганзенко Олексій, 25-09-2010
Вертаючись додому, аж посварились:
– Ну чого, чого? Він мені так пасував, той капелюшок! І продавець казав, що до лиця. А ти, скупиндя!..
– Ще б пак! Продавець і рядно до лиця припасує, аби продати! На біса тобі той картуз? Тепер і не носять таких...
– Знаєшся ти на картузах!
Увечері він дивився футбол, а вона висіла на телефоні, зливала горе подрузі:
– Знаєш, такий: тут чорне, а тут блискітки; ззаду трохи догори, а з боків... ну, це треба бачити. І так пасував! Але мій скупердяй...
З ним не розмовляла, а коли лягли спати – ображено відвернулася до стіни.
– Та чого ти, – він спробував її пригорнути. – Через якусь ганчірку...
– Відчепись!
– Ну... ну скільки він хоч коштує?
– А я знаю? Через тебе й спитать забула!
Назавтра були в магазині.
– Що? – він аж за чуба вхопився, коли почув від молодого чепуристого продавця ціну. – Та щоб я... Та це ж... півкабана!
– Сам ти... – роздратовано цокнула каблучком і гнівно хряпнула дверима.
Футболу не було й він дивився „Ментів”. Вона жалілася слухавці:
– На своє дурне пиво ніколи не жаліє, а мені... І коли я в нього що просила! Ходжу як обідранка! А капелюшок такий класний! Продавець казав, що я в ньому наче справжня... як його?
– Мадмазель! – кинув від телевізора.
– Заткни пельку! – огризнулась. Не до тебе балакаю!
Цілий вечір вона супилась, він виглядав винуватим і, що ближче до ночі, то винуватішим. Роздягаючись, хлипнула. Він обережно торкнувся її плеча:
– Ну... м-м-м... Той... Біс із ними, з грішми. Купуй уже. Тільки до кінця року нічого більше в мене щоб не просила!
– Насилу! – видихнула втомлено. – Народив!
Йому було на роботу й по капелюшок пішла сама.
– Незрівнянно! – вихваляв її придбання та її смак молодий, галантний, у білосніжній сорочці з чорним метеликом, продавець. – М-м-м... Ми вже бачимося не вперше. А як би пані поставилась, коли б її запросили на філіжаночку кави? Ви в цьому капелюшку така загадкова! В мене саме закінчується зміна...
Додому повернулася пізно.
– І де швендяла? – він був голодний і злий.
– Де, де – в Галки. Твій подарунок показувала.
– І як оцінка?
– Вищий клас!



Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Росткович Олег, 28-09-2010

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Зоряна Львів, 27-09-2010

Зло - від капелюшків!

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Любов Долик, 25-09-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.029885053634644 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати