Людство постійно прогресує: винаходить нові ліки, робить наукові відкриття, способи отримання енергії, різні пристрої, методи подовження члену і збільшення цицьок… Ну і звісно список на цьому не закінчується. Але, нам постійно чогось не вистачає – часу.
Тільки три речі нам не підвладні: безсмертя, всесвіт, час.
Звісно шамани первісних суспільств заповнювали душевну порожнечу поранених воїнів і тим самим апелювали до їхньої волі, продовжуючи ненадовго їхні життя. А грецькі лікарі? На межі тисячоліть вони ще й не такі дива робили. Сучасна медицина має взагалі незліченну кількість методів, що б подовжити життя, але безсмертя й досі не дарує. Ви стверджуєте, що мине кілька десятиліть і вона буде спроможна зробити з вас вічно молодого? Можливо, але ж не безсмертного… Якщо я вам відрубаю голову, навряд чи ви вцілієте, навіть якщо вам її пришиють… Хіба що на похороні виглядатиме естетичніше!
Тепер про всесвіт. Ви стверджуєте, що і його людство підкорить, пізніше щоправда? Ви не владні підкорити ріст павутиння у кутках кімнати і грибку у ванні, а кажете про всесвіт… Облиште, бо добряче гепнетесь з незвіданих просторів вашого стільця на незвідані простори підлоги.
Час. Машини часу не існує і скоріше за все не існуватиме, бо немає доцільності її існування. Ну і що ви зробите, подорожі у часі небезпечні! Читайте наукову фантастику. Досі хочете з її допомогою здолати всю несправедливість? Тоді починайте з малого. Поговоріть з начальником з приводу збільшення заробітної плати!
Час навряд чи має початок і я сумніваюся в тому, що він матиме кінець. Але ви не перестаєте скиглити про те що він надто швидкоплинний. Ви взагалі коли-небудь намагалися вловити і відчути бодай хвилину? Я відрахую хвилину, а ви сидіть мовчки і слухайте. (відрахувати на годиннику хвилину). Ну як і досі мало?
Ще ви кажете: "життя коротке, життя то мить". Але хочете парадокс? Життя так само вічне, як і час. Ні, я не курю, дякую за файну пропозицію. А де косячок власне купили, так з цікавості, треба ж бодай раз спробувати. Кгм…
Продовжимо. Ви мені не вірите. Ну тоді давайте зробимо як колись давно-давно у школі робили. Доведемо теорему, виходячи з підручних аксіом, методом від супротивного, до-речі. Так от, в нас є ваше твердження, про те що життя лишень коротка мить. Припустимо. Але з чого складається життя. Кажете з подій. Ну, а більш прагматично, ви ж якось орієнтуєтесь у часі, якому живете. З років, ага? Поїхали далі: місяців, тижнів, днів, годин, хвилин, секунд. Стоп! З митей. Короткі такі миттєвості, з яких складається час, навряд ви знайдете слово яке характеризує коротший відтинок часу. А чи можна мить зупинити??? Біс із вами! Викиньте з голови ту кляту сайнс фікшн про машини часу і зелених чоловічків. Я вам скажу. Фотоапарат може, хіба ні? Він вловлює миттєвість. Але чому ж тоді деякі аж надто динамічні фото виходять розмиті? Ні, я не про ті, де ламер не зміг зловити фокус. Фотоапарат вхоплює якийсь проміжок часу, най він буде мізерно малий. І цей час тягнеться, коли об’єктив відкривається, щоб вловити на плівку світло, до того моменту, поки об"актив не закриється. Звісно можна пришвидшити відкриття – закриття об"активу на будь-яку швидкість. На заваді лише той довбаний технічний прогрес. Отже час, тобто ваше нікчемне життя… кгм… тобто величне і сповнене різних звершень життя можна розділити на будь-яку нескінченну кількість миттєвостей. Не вірите. Накресліть лінію – це і буде ваше життя, потім розділіть на відрізки. Малувато вийшло? Збільшить масштаб вдвічі. Ну і так поки не посивієте. Сумніваюся, що ваша спроба зламати маразм доведення цієї теореми буде вдалою. А це означає, що життя вічне, хоч воно й має і початок, і кінець, і хай це буде вічність що минає, але все одно - це вічність. Теорему доведено
