Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2579
Творів: 46824
Рецензій: 91211

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Монолог

Монолог

© Світлана Кедик, 11-09-2010
Надихаю світ у Всесвіті із мрій і він скоряється мені. Лягає музою у дивному сплетінні слів поміж бездонності  іще  несказаних рядків. Надихаю Бога до пречистої Любові, Того Який живе в мені підперезаний Її жагою – Вогонь. І Дихання у тім Вогні. Я дихаю. Я завжди дихаю Тобою. Причастям вщент розбита чаша  і друзками тече ріка багряна. Як моє намисто тобою сплетене з гріха. Я не свята, але й не грішна. Це Ти скропив спокусою води, подав безсмертя плід й сказав – іди. То в чім мій гріх?!  У тім, що так звабливо в послуху  цілунками топлала  Твої сліди? А Ти повторював – іди, іди…
Йшла закриваючи за собою кожні ворота – браму підперту Небом до Землі аби вподобатись коханому Тобі. І не спиняв Адам нагу і босу, не прикривав мій сором своїм тілом, вже ні, натомість дав одежу із стерні. Одягла й ходжу по нині у бездоганній одежині – дружина.
Надихаю Світ у Всесвіті із мрій. Він зітканий з Любові, Сили, Волі… нитками віри й надій, вишитий квітками найпотаємніших думок. Зліплений з моїх губ, з моїх перс, моїх рук і пальців…зліплений дотиком щастя в екстазі чудесних видінь, зірками в бездоганності снів.
Надихаю Світ Собою, бо несу Силу у Собі даровану єдиному Тобі  –  втомлена, вижата мов виноград, витікаю з зернин кисло-солодким соком до твого  жадібного рота. На язику рецептори сміху малюють  безмежність в вустах, а серце на втіху нестримно стукоче в грудях. Краплинами синього світла біжу по стежинах миром змащеного тіла. Пальцем сповзає олія з оливкових снів у салатному соусі щастя… Надихаю, а Вона впивається моїм причастям. Нескорена, незморена, не самотня, невблаганна, не свята і не грішна… не звабливо, не чуттєво, не смішно…
Покотилася сцена, збилась з колії думок. Лиш мій театр залишився босий і голий, одинокий, як монолог, обмотаний шарфом  і з вітру навколо шиї та по цілому світу, мов мотузка від сили тяжіння. А можна інакше, можна простіше, можна у ніжнім кружінні бажань торкнуся тебе як завжди шалено і хтиво?! Не заберу й не віддам спокій дарований Богом! А можна прочитати  інакше, молю?!

Люблю.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Шкарпетка, 13-09-2010

" Кто прав?...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ольга Теодор, 13-09-2010

Поезія прози.

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Залєвський Петро, 11-09-2010

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© В'ячеслав Імамов, 11-09-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.71548891067505 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури
Реклама: http://omg-gift.ru/ подарочная упаковка упаковка для подарков оптом.

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …