Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2697
Творів: 51481
Рецензій: 95968

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 25144, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '44.220.184.63')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Казка для дорослих

Казки о другій ночі. Казка про відносини на відстані

© Максим "Січеславець" Беспалов, 02-09-2010
Два верблюди зустрілися в оазі в Аравійській Пустелі. Йшли караванами в різні боки, але на ночівлю опинилися в одному стійлі.
- Привіт! – Сказав один верблюд іншому.
- Привіт! – Відповів той. – Спека ще та!
- Еге!
А на ранок вони розійшлися. Один відправився зі своїми в Єгипет, а інший – зі своїми в Дубай. Туди його власник віз килими для внутрішнього убранства хмарочоса Бурж Дубай.

- А той верблюд нічого так! – Подумав верблюд, що відправився в Єгипет.
- А нічого так тваринка! – Подумав верблюд, що відправився в Емірати.

І, як завжди трапляється в таких випадках, спогади про ту зустріч заполонили фантазію двох цих представників загону парнокопитні.

- Ну чому! Чому я такий недорікуватий? – Корив собі один верблюд.
- Чому я такий невдаха? – Дорікав собі інший. – Лиш тільки зустріну когось приємного, так одразу якісь нісенітниці верзу! «Спека ще так»! Що за дебілізм? Розмовляти про погоду! Авжеж, тут спека! Це ж пустеля!

Верблюди – вони такі тварини, що можуть не пити на те їсти цілими місяцями. Їм вистачає запасу, зібраного під час стоянки де-небудь в оазі. От цим двом верблюдам і вистачило нетривалої зустрічі десь в Аравійські Пустелі, аби потом місяцями думати один про одного.

- А от зустрінемося ми! – Думав верблюд, підходячи до околиць Каїра. – А я такий опа – букет! Ну, а потім у кіно, місця на задньому ряді залу. Романтика!
- А от зустрінемося ми! – Думав верблюд, стоячи на пограпереході між Саудівською Аравією та Об’єднаними Арабськими Еміратами. – А я скажу – давай побігаємо по пустелі. Ну а там у пустелі, де ніхто не бачить, можна чим завгодно займатися!

Минув час. І верблюди вже не могли думати ні про що інше, як один про одного.

-Ну, чому ми так мало часу провели разом, а? – Плакався сам собі верблюд в Каїрі. – Але нічого! От підемо ми назад! Зустрінемось у тій же оазі, і я тоді вискажу всі свої думки, всі свої почуття!
- А що б було, яки я тоді сказав не «Спека ще та!», а «Ти чудово виглядаєш! Давай зустрічатися!» - Роздумував верблюд, крокуючи шикарними проспектами Дубая, не звертаючи уваги на навколишню красу. – Але нічого, скоро ми зустрінемось у тій оазі, й тоді нічого мені не зашкодить!

Вони зустрілися у мандрівному зоопарку в маленькому містечку в Запорізькій області. Їх власники вирішили, що часи верблюдів пройшли, продали свої стада за безцінь та придбали по позашляховику.

Худі, голодні, лишайні верблюди зразу впізнали один одного. Вони ж стільки часу мріяли про цю зустріч! Верблюди стали поруч, принюхалися та тяжко зітхнули. Обидва виявилися самцями.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Слід відзначити...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Цибенко, 02-09-2010

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Іра, 02-09-2010

Нерозквітла квітка... :))

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Залєвський Петро, 02-09-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.048941850662231 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати