Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2450
Творів: 43875
Рецензій: 85475

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Мініатюра

Просто так

© Елен Тен , 28-08-2010

В її житті  все завжди  було розмірено, точно і ясно. Вона знала, як все має бути, бо сама збудувала собі таке життя. А тому як сміє він, цей дивний хлопчисько сіяти в її душі сумніви?
В своїй фірмі Ліза все про всіх знала, тільки його не могла збагнути. Вона звикла усіма керувати, і вже підібрала ключі до кожного, крім нього.  Та вона і не намагалася цього зробити. Тихенький програміст завжди був одинаком і уникав розмов не те, щоб з керівництвом, але й зі своїми колегами.
А тут це його дивне зізнання в коханні звалилося на Лізу, як сніг на голову.
- У вас все буде добре, - сказав він в понеділок, наздогнавши на сходах дівчину, яка прожогом вибігла із чергової наради.
- Дякую. Але не треба мене втішати, - вона і досі перебувала у вкрай знервованому стані. – І не хвилюйтеся: певно, нове керівництво не позбудеться такого гарного спеціаліста.
- Я зовсім не тому, - трохи ображено відповів він. – Просто я не можу бачити ваших сліз, бо я… вас кохаю.
Спершу від подиву вона втратила дар мови, а потім, надавши своєму обличчю якомога серйознішого виразу, випалила:
- За що мене кохати?
А потім швидко побігла вниз по сходах.
- Просто так, - кинув їй навздогін Іван.
Це «просто так» її неабияк спантеличило. У неї завжди все було по-іншому. З самого дитинства вона звикла до думки, що любов потрібно заслужити. Батьки хвилили її за гарні оцінки і засмучувались, коли в неї щось не виходило. На радість їм, а в першу чергу, щоб довести собі, що вона  гідна любові, Ліза рухалась тільки вперед. Підкорюючи вершину за вершиною, вона знала, що нею пишаються, і це не могло не гріти їй душу.
Зайнявши одну з керівних посад у відомій столичній фірмі, вона ще більше укріпилася в своїх переконаннях. Ліза знала, що чоловіки люблять її за те, що вона гарно виглядає і успішна, а колеги поважають, бо цінують її розум і силу.
А це його зізнання у коханні на деякий час вибило її з колії. «Навіщо він сказав, що мене любить?» Та ще й тепер, коли все її життя почало руйнуватися.
Справа в тому, що змінювався власник фірми, в якій працювала Ліза, і їй делікатно натякнули на те, що вже час підшукувати нову роботу. Дівчина кілька тижнів перебувала у стресовому стані. Вона навіть  не могла уявити, яким буде її життя тепер. В цій фірмі їй довелося докласти неабияких  зусиль, щоб стати тим, ким вона є. Лякала невідомість, а ще більше – зміна ставлення до неї  так званих «друзів». Так, їй співчували, говорили, що підтримують, але при кожній слушній нагоді просто обходили її стороною.
Не покращила становища і чергова сімейна рада. Слухаючи батьків, які запевняли дівчину, що все буде гаразд, Лізі ніяк не давало спокою одне запитання. Яке, здавалося, тепер і не мало особливого значення.
- А що буде, якщо у мене нічого не вийде? – раптом запитала вона. – Якщо я стану безробітною невдахою, ви і далі мене любитимете, чи ні?
- Доню, я не розумію…, - здивовано дивлячись на неї, підвелася мати.
- Ви мене чудово зрозуміли. Це ж просте запитання, - вона уважно глянула на батьків. – Ну чому ви мовчите? Що, не знаєте відповіді? – Ліза вийшла з-за столу. – Добре. Зустрінемось тоді, коли у вас буде готова відповідь.
- Ти куди? – крикнула мати.
- До людини, яка вже дала відповідь на це запитання.

Збираючи в коробку свої речі і спогади, Ліза почувалася вкрай стурбованою, але й вільною водночас. Помітивши через відчинені двері, як коридором пройшов Іван, Ліза крикнула:
- Іван!
- Так, - він зупинився.
- Зайдіть сюди на хвилинку, - сказала вона. – Я чула, ви звільнились? – запитала Ліза, коли він опинився в кабінеті.
- Звільнився. Думаю, мені не сподобається працювати під керівництвом людей, які не цінують першокласних спеціалістів, - відрізав він.
- Якщо це через мене, то не варто було.
- Це мій вибір.
- Отже, тепер ми обоє безробітні.
- Ви звільняєтесь? – він здивовано глянув на неї.
- Звільняюся. І не шкодую про це. Якщо все пішло не так, виходить, в моєму житті щось було неправильно. Я почну нове життя і спробую збудувати його набагато міцнішим. Можливо, відкрию власний бізнес. Думаю, я вже до цього готова.
Одна зі книжок, які Ліза складала до коробки, вирвалась з її рук і впала на підлогу. Іван швидко підняв книжку і простягнув її Лізі.
- Підеш до мене працювати? – Ліза настільки приголомшила його своїм запитанням, що Іванова рука з книгою так і лишилася завислою в повітрі. – Мені потрібні люди, яким є довірятиму. А тобі я можу довіряти, - забираючи у нього книгу, Ліза ненароком торкнулася його руки.  
- Але чому?
- Просто так, - відповіла Ліза, легенько  стискаючи Іванову руку.



Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Антон Смірнов, 29-08-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.44045400619507 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Огляд повісті Маріо Варгас Льйоси «Хто вбив Паломіно Молеро?»
Людина завжди прагне дошукатися правди, але коли знаходить її, часто домішує до неї зручні для себе …
Новинки від Нашого Формату
Якщо ви якраз складаєте свій список читання на літо, або думаєте, що б таке почитати у відпустці — ця добірка …
Джулія Кемерон «Шлях митця»: Поради для розвитку творчих вмінь
Книга «Шлях митця» є збірником порад про те, як розвинути та відновити свої творчі вміння та сили. Видання …
Огляд другої частини бестселеру «Карткoвий будинoк»
«Хід королем» є продовженням знаменитoгo світового бестселеру «Картковий будинок», за мотивами якого знятий …