Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 25014, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '52.15.173.197')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Роздуми про вічне.

МУДРІСТЬ земна і Небесна

© Ольга Теодор, 24-08-2010
    Давно визрівало у  мене бажання поділитись своїми роздумами про геніальне, з моєї точки зору, Послання  апостола Якова - брата Господнього. І  лише сьогодні  я роблю це.
По глибині думок його можна поставити в  один ряд із Посланнями апостола Павла до Римлян і  Ізраїльтян. А якщо  взяти  Книги Старого  Заповіту, то воно  дивно перегукується  з Приповістями Соломона. Чому я так  думаю? Спробую  донести до шановного читача свої  думки. Дивіться, який розділ із цього послання ви б не узяли:  чи то -  про гамування свого язика, чи про те, що віра без діл – мертва, або, що Бог – гордим противиться, а смиренним дає благодать, усе пронизане  Божественною мудрістю, яку може дати лише Дух Святий, що Йому однаковий поклін і  однакова слава  з Отцем і Сином. Я ж спробую зупинитись лише на  одній  думці Якова  про  земну і  Небесну  мудрість.
    Отже, яку  ж  мудрість Яків  вважає такою, що сходить згори ?
« Хто мудрий та розумний між вами?» – запитує  апостол. І відразу дає відповідь тим, хто вважає себе таким, але, насправді, ним не є.
«… Коли ви маєте гірку заздрість, і сварливість, то не хваліться і не говоріть неправди на правду.» *  Завжди вважала, що людина може мати просто заздрість, але, що вона може бути  ще й гіркою  -  це для мене щось нове. Але то із  Словом  Божим  так є. Чим  глибше копаєш, тим більше  стає зрозумілим  сократівське «я  лиш  те  знаю, що не знаю нічого.»
А й справді, хіба  гординя буває солодка? Вона  дійсно має присмак  гіркоти. Жодна істина не може  пробитися через  стіну  гордині. Бо  вона  завжди  має своє власне  мірило. Коли хтось  насмілюється  думати, чи  чинити  не  так, як  визначило це мірило, то цей «хтось» піддається  нищівній критиці, або повному неприйняттю, аж до готовності  стерти у порошок того, хто посмів мати іншу точку зору. Варто зауважити, що такі  атаки завжди  проходять під лозунгом виключно " благих намірів". Але усім відомо, куди веде дорога, вистелена благими намірами…  « Бо де заздрість  і сварливість, там безладдя і всяке зле  діло»**, - продовжує  Яків.  Ці слова навіть особливо коментувати не треба. Те, що ми спостерігаємо усі  роки незалежності на  українському політичному олімпі, не залишає ніякого сумніву  у справедливості  вищенаведеної  фрази. Таку, з дозволу сказати, «мудрість» апостол називає коротеньким словом – демонська, або бісівська. Яків має на увазі, що, насправді, відбувається  «околпачення» ( даруйте за русизм ) людського розуму  бісівськими силами.
У російському перекладі ці слова звучать так - «... где  зависть  и  сварливость, там  - неустройство и все худое». Це явище можна  ще  назвати душевною мудрістю, або такою, що  походить від почуттів, коли  егоїстичні, хворобливі  амбіції  беруть верх над здоровим глуздом. Тоді пускаються у хід  заборонені прийоми, що закінчуються « національним  плюралізмом  думок», а це явище один відомий гуморист розшифрував так: " Це, коли той, що зверху – плює на того, що внизу."
    Можна по-різному ставитись до  практикуючих  християн, що пішли у велику політику. Особисто я  це ніколи не вітала. І це моє тверде переконання. Але як  можна  не поважати людину, яка не соромиться  своєї  віри, і не боїться бути висміяною за свої релігійні переконання. Якось, на одній з передвиборчих  телепередач, один «дуже розумний» журналіст запитав у Олександра Турчинова, що йому каже його начальник на те, що він – сектант. Друга людина  колишнього  уряду  спокійно відповіла
   - Я  не  сектант, а   християнин, тому я не  боюся, що мені скаже мій начальник, бо моїм начальником  є  Господь Бог. У той же час, інші віруючі, значно нижчого рангу, побоялись визнати, що вони  -  євангельські християни, через  кар’єру, імідж , і т. ін. Недавно на одному із  християнських  сайтів я  прочитала, що Турчинов всі роки успішно поєднував  посаду високого урядовця  із службою церковного диякона  у своїй церкві, роздаючи  під час недільних  Богослужінь, причастя, а також  ніколи не соромився виконувати різні доручення
своєї  християнської спільноти.  У слоті Aviator система виплат базується на множниках, які збільшуються з кожною секундою польоту літака. Гравці https://aviator-ua.net/ можуть вивести свої виграші в будь-який момент, зупинивши літак.
    А тепер, давайте  поглянемо, якими чеснотами послуговується  Небесна  мудрість?
Згідно апостола Якова, вона, " по-перше, чиста, потім  мирна, лагідна,…неупереджена та нелицемірна." ***  Все коротко і ясно. Тому що генератором небесної мудрості є Сам  Творець. А  Соломонові  Приповісті  гласять, що початок премудрості – страх Господній. Це не  жах, від якого піднімається кров’яний тиск і  тремтять  руки. Це – шаноблива покора перед Тим, Хто усе так премудро учинив. Така мудрість ніколи не величається, не принижує людську гідність, а є такою, "що  сіється творцями  миру". Великий муж  Благовістя, святий апостол Павло, навчає , щоб зі смиренням напоумляти навіть противників (читай - богоборців), для того, щоб дати людині  шанс на покаяння.  Якщо ж комусь кортить сперечатися, то у  дітей Божих такої звички  бути  не повинно, -  вважає апостол  Павло. Фактично,Павло  наполягає, що які  б  благі  наміри ним не керували, він ніколи не стане  бити себе в груди, щоб довести іншій людині  свою винятковість, і, тим самим, переконати опонента, що лише його, Павлова,  думка претендує на  істину в останній інстанції.
     А  що маємо ми?  Усе з точністю  навпаки, на жаль.
Не знаю, чому саме у День Незалежності  прийшли мені ці думки у голову. І чому я вирішила їх оприлюднити, також не зовсім розумію. З  надією, напевно, що   іще  хтось  їх поділяє…

                                                                                                Ольга Теодор.

*  - *** Посл. св. ап. Якова, 3 : 13 – 18.



Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.040426015853882 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати