Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51563
Рецензій: 96011

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 25000, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.144.249.63')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза КОхання

Дні ідуть…МИНАЄ ЧАС(((.

© Олег, 23-08-2010
Як довго я тебе шукав
Частіше б'ється серце, вириваючись з грудей. Відчуття надлишку адреналіну в крові, якесь божевілля, патологічне бажання... Думки про тебе не відпускають, наполегливо тиснуть на розум, який не справляється з імпульсами, які передають відчуття. Хвиля пристрасті, бажання і любові захлеснула мене і вже через деякий час повністю поглинула і понесла далеко в море. Море любові, тепла і турботи, бажань і пристрасті. Коли наступає ніч, місяць освітлює закоханим шлях, і вабить все далі в морські простори, а вдень сонце зігріває наші серця і дарує світлі фарби навколишнього світу. Але зараз я один - місячне світло не освітлює мені шлях, сонце не зігріває, день не радує своїми яскравими фарбами, а море, немов могутній і лютий спрут, затягує в безодню.
Ранок, що наступає кожного дня після нашої зустрічі, здавалося б, нічим не відрізнялося від інших, які я зустрічав, якщо мені не змінює пам'ять, вже більше 19 років. Пробудження було важким: очі насилу розплющувалися і знов закривалися, тіло ніяк не могло насолодитися останніми хвилинами сну і перебування в ліжку. Я міг довго валятися під ковдрою, але коли наступав момент істини - час Х, яке означало, що вже не залишилося ні секунди, я перетворювався з розпещеного сплячого ведмедя в рішучого і витривалого вовка. незвичайний день... Моя любов тобі не потрібна, або тобі просто не зрозумілі мої відчуття, наскільки вони сильні і чисті, тому що ти не хочиш любити. Моя любов тобі не зрозуміла або ти просто не хочеш її розуміти. Іноді мене терзають сумніви - а чи тобі потрібно це? Або усередині тебе лід? Але я упевнений, що знайдеться ВІН, той, який зуміє розтопити цей лід, шкода, що це буду напевне не я. Ти навіть не можеш собі уявити, що означало для мене знайомство з тобою, наскільки мене змінили ці два дні які ми разом проводили.
Я не можу і не хочу ображатися і злитися на тебе, адже Ти подарувала мені одні з найщасливіших митей мого життя. Спасибі, спасибі, що Ти є і що була поряд зі мною, такою ніжною і уважною.Вибач мені за ті дурацькі жарти якими я тебе мабуть доставав,за ту наполегливість у наших стосунках…Я більше небуду тебе так мучити!!!Обіцяю(75%) Я чудово розумію, що немає такого поняття для тебе як ми, іначе ти б зробила свій вибір…але я хочу, щоб ти знала - моє серце завжди відкрите для тебе, знай, що якщо тобі буде важко і самотньо тобі варто тільки мене при зустрічі обіняти,якщо я буду біля тебе і я все зрозумію, і повір, не відштовхну тебе і не стану розпитувати що трапилося...
З тобою дуже тяжко,я ніяк неможу зрозуміти ,ким я є для тебе… і мене це вбиває.Але дні ідуть…МИНАЄ ЧАС(((.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.043693780899048 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати