На уроці Катехизму пан учитель (прізвище Байко, родич відомих сестер) питає Гриця:
- Ким бив свя'тий Пе'тро? Гриць мовчить. Пан учитель питається вдруге і нервово постукує лінійкою по долоні. Гриць безпорадно дивиться на клас. Хтось з милосердних шепоче:
- Апосто'лом, апосто'лом... Гриць довго вслухається, а потім радісно вигукує:
- А П Т ЕК А' Р ЬО М, А П Т Е К А' Р ЬО М !!!
Що було далі, читайте у класика, а також спитайте у тих, хто ще пам'ятає свист тієї лінійки.
Смійтесь на здоров'я, бо я насміялась, від душі, над творами пана Михайла.
Ну, а над лемківськими" перлами" я сміюсь щодня, слава Богу, ще живі дві мої тети: Параска і " хрестоматійна" Ольга, яку я видавала заміж у свої п'ять років.
А також, у моєму селі ще живе татів рідний брат Михал, йому у наступному році має виповнитися 90 років. Коли я приїхала до нього в гості, то він мене спитав:
- Ти чи'я будеш ? Я голосно, бо він майже нічого не чує, відповіла:
- Я вашого брата Теодора донька, Оля. А він здивовано:
- А ти шо, до Ізраїлю іще не поїха'ла ? Я уже майже кричу:
- Ні, стрийку, не поїха'ла.
- А я'ку маш пенсію?- зацікавлено питає стрийко. Я називаю суму.
-О, певно, на чорта тобі той Ізраїль, як ти маєш та'ку пенсію...!!!
