- Я хочу! Я можу! І я зроблю це!
- Що ти таке кажеш? Ти хочеш…
- Та нічого. На цьому і закінчимо. Дурня це все. Хочеться залізти на старий клен, звіситись униз головою і вити, вити…
- І що далі? Знаю я тебе – це тільки початок.
- І питати себе: що відчуває Фредді Мерк‘юрі, коли хтось десь робить ногами і долонями гуп-гуп-ляп, гуп-гуп-ляп? Йому подобається? Чи не подобається? Чи йому байдуже? О Фредді, невже тобі байдуже?
- Що за нісенітниці?
- Слухай, давай допоможемо одне одному. Адже ти теж хочеш цього, я ж бачу. В твоїх очах просто-таки палає бажання купатися в океані уваги, а ще – замовляти омарів, а тоді їсти омарів, а тоді платити за омарів… А крім того, ти хочеш валятися в напівтрансі, змінивши свідомість…
- Куплю собі диктофон і записуватиму тебе. Продам запис якомусь психу-режисеру або інституту дослідження неврозів.
- Мені не до сміху. Я дійсно намагаюся щось створити і мені не обійтися без тебе, не обійтися без натхнення. Я у полоні сумнівів. Ледь я подумаю, що те, що я роблю, може комусь не сподобатись, у мене опускаються руки. Скоріше за все, це нікому не потрібно. Я намагаюся сказати, що роблю це не для когось, а для себе. Але користі з того немає і корабель надії йде впевнено, але на дно.
- Терпіти не можу, коли ти не записуєш свою маячню, а розповідаєш її мені. Будь джентльменом, розряди напруженість у розмові жартом.
- Хочеш загадку? Я задумаю щось і опишу тобі, а ти вгадаєш. Отже, це щось велике, зелене… Еммм… однозубе і цим можна вколоти.
- Я не впевнена. Скажи.
- Не знаєш? Не можеш просто покластися на інтуїцію?
- Телепень. Я тебе не розумію. А як я тобі допоможу, якщо не розумію? Кажи, що ти задумав.
- Велика Зелена Однозуба Виделка!
- Слухай, що на тебе надходить кожен раз, що ти не даєш мені відпочити? Зазвичай такий твій настрій нічим не закінчується. Ти просто лягаєш спати. То як? Що тебе штрикає?
- Я і сам не знаю. Мені просто хочеться чогось незвичного… Не думаю, що є конкретна мета. Навіть не знаю, чи доведу це до кінця. Просто вирішив цим зайнятися.
- Хм. Може, у тебе і вийде щось цікаве, але що конкретно ти хочеш зробити?
- Як ти думаєш, може мені написати оповіданнячко, яке можна, репліка за реплікою, читати і з початку, і з кінця?
