

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	827
Творів:	12501
Рецензій:	19357

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Щоденник

Жити й не крикнуть

© Sergij Tishchenko, 07-11-2006
Я не був тут 12 років. Той самий будинок, піч, старе ліжко з залізними бильцями, фотографії синів в буфеті за склом і портрет Шевченка. «Оперували у Полтаві. Порізали, як свиней. По п’ять, по шість в палатах, між ліжками тапчани, то й на них лежать. Так ось. Вдень жінка чи діти доглянуть, а тоді що ж, треба йти додому. Найважче самому залишатися. Добре, як такий, що ходячий, то допоможе якось. Медсестра сидить десь на дивані та й дивиться собі телевізора, а ви живіть як зможете. То отак лежать, стогнуть, а то бач – один вночі марить, говорить до когось, кидається, а вранці прокинешся –він вже захолов, все, немає людини…» Вони мовчать… Я мовчу… Намагаюся не дивитися на нього, та все ж помічаю одиноку сльозу на сірому, виснаженому обличчі. Я більше так не можу. Я ненавиджу цей тричі проклятий запах скорої, неминучої смерті, блиск в очах від дії наркотиків, що старанно глушать фізичний біль, але все ж йому нестерпно боляче…німий крик і відчай блукають кімнатою, де жила колись щаслива родина, а тепер лише сморід сечі і календар на стіні невпинно вираховує кожен новий день до забуття… Втекти, сховатись, не чути, забути… Не вийде, мушу жити… Хтось увімкнув радіо. «Сьогодні у Харкові відбулася зустріч Президента України з представниками широких кіл громадськості – «Діалог з регіонами». Всі запрошені мали можливість висловити власну думку щодо економіко-політичної ситуації в країні… "
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.00957012176514 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Жити й не крикнуть

Трохи поверхнево

Наче крик