Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2564
Творів: 46608
Рецензій: 90921

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 24672, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '35.175.200.4')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Авторська проза

Пробудження

© Уляна Легка, 28-07-2010
Пробудження............................................................................................


Ми довго спали... Століття за століттям, народжуючи дітей, сміючись чи плачучи, наші очі залишались заплющеними. А відкривались лише на мить – перед смертю: прозріння завжди приходить вкінці. Ми думали, що будуємо світ, а насправді продовжували міцно спати, втілюючи свої мрії і фантазії у снах. Тож, спокійної ночі!

Уявіть собі що ви дерево. Велике, маленьке, щойно розпустивше бруньки чи повільно вянуче – немає значення. Ви – одне з тисяч дерев у цьому густому непрохідному лісі. Інші впинаються своїм гіллям в ваш стовбур, заступаючи вам небо. Таке далеке і таке бажане небо, таке всевидяче і таке німе. А ви стоїте тут – постійно на одному місці, застиглі в одній позиції. Тому то так і тішитесь вітру, бо він хоч тохи розхитує вашу статичну спину, роздмухує листя – дозволяє дихати. Вдихати листям вітер…  
Дощ боляче бє по гіллі, залишаючи брудні потоки за собою. Клятий осінній дощ – після нього так холодно...
А вночі до вас приходить ангел. Одним крилом зганяє надокучливих птахів, а іншим ніжно обіймає, шепочучи свою молитву. Таку незрозумілу і не рідну, але то немає значення – аби був поруч. І ви кричите: «Я тут. Я живий. Відкрий очі і глянь на мене!» А йому байдуже. Він закінчує молитву, скидає крила і біжить вглиб лісу. Біжить туди, звідки ніхто не вертався – в ніч, в ядерне суспільство, в радіаційну спільноту смертників, в світ ідолів і поп-дів. І ось його зоряний час! І ось його безмежна сила і розум! А ви шепочете: «Прокинься!» Але він вас не чує через шум автострад і «фабрик зірок», він вас не бачить через сяйво прожекторів і мерехтіння свого нового блиску для губ. Бо хто ви для нього?! Бо кому до вас діло?! Бо що ви – дерево без коріння – можете?!

А насправді ви можете все... варто лишень прокинутись...


Уляна Легка
студентка факультету журналістики
ЛНУ ім.І.Я.Франка

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Непогана проба...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Саня Сакура (Чучаєв), 05-08-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.7175190448761 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …