Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2626
Творів: 47987
Рецензій: 92783

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Авторська проза

Цей вічний лондонський дощ або тепер ти пробач мені, Джоні

© Ніла Ревчук, 26-07-2010
Цей вічний лондонський дощ… Я знову іду по Ґрін- Стріт без парасольки і ніхто з лондонців і не запропонує її. Хоча навіщо? Мокре волосся, сіра куртка, мішкуваті джинси, босі ноги, здивовані погляди «дощовиків» і безглузді запитання на кшталт «what with you?». Нащо ви про щось мене питаєте!? Хай вас не «колише» те, що зі мною сталося!!!!!!!! Ніколи не забуду! Ніколи! Хай він буде проклятий! Чорт, ніколи, ніколи мені ще не було так погано! Це він винен! Він! Вам нізащо цього не скажу, бо все – одно не зрозумієте. Ще й дощ… Як він зараз тут доречний! Хоч сліз не видно. Тьху,та кого я обманюю? Себе? Позаду чуються швидкі кроки. Оглядаюся і бачу… його. Біжить, задихається, втомився, але мені вже його не шкода. Майже наздоганяє і просить почекати, проте мене вже, вибачте на слові, задовбали його брехні і зізнання у вічному коханні. Я знаю, що так не кохають. Починаю втікати, розштовхуючи суцільний потік прохожих(чорт, як їх тут багато, незважаючи на ливень), але трохи заважають балетки в руках. Викидаю їх у фігурний фонтан і захекуючись біжу далі. Оглядаюся – біжить. Нашвидку запитавши в якоїсь «леді» де залізничний і аеровокзали, вирішую бігти до залізничного. Якраз, як на зло, немає автобуса чи маршрутки, щоб доїхати туди. А він все біжить за мною…
Добігла до каси і ледве схопила квиток, що його видав автомат, бачу рушив мій потяг. Я рвонула з місця і ледве вскочила на ходу у якийсь вагон. Оглянулася, а він уже не встиг ускочити. Кричав і ледве не кинувся під потяг, але хтось відштовхнув його. А я вже поїхала… Сіла в тамбурі, сперлась ліктями об коліна дала сльозам волю. Я ніколи не забуду тебе, Джоні. Твої очі, руки, обличчя, волосся, твій образ. Будеш завжди у моєму серці, але вже ніколи ми не будемо разом. Занадто довго я була тобі вірна, а ти – навпаки. Я тебе прощала, Джоні. Завжди прощала. Тепер ти пробач мені, Джоні.
Я стояла, а дощ…
Цей вічний лондонський дощ…
    
                          Р.S.я нічого більше не скажу, бо це останнє прохання Джоні до мене… і я його виконаю…



Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.97923493385315 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …