Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2652
Творів: 49336
Рецензій: 93987

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Роздуми про вічні цінності.

Якщо б мене запитали..., або по дорозі в Гефсиманію.

© Ольга Теодор, 20-07-2010
Коли  в  мене  запитають,чого  радісно  мені,
Чого  радісно  на  серці, чого  спів завжди  дзвенить?
Відповім я без  вагання  - То  ХРИСТОС  живе в мені. ( христ.  пісня )

    Якщо б мене запитали, чи часто мене зраджували у житті, то я б, без  вагання, відповіла  
    -  Так, дуже  часто.  І  причиною  завжди була людська ЗАЗДРІСТЬ. Оця  друга велика біда більшості  людей. А  перша - СТРАХ. Ту, першу, я  мала довгі  роки. А від другої  - Господь мене уберіг.  Я мала незносну, гордовиту натуру, але нікому ніколи не заздрила.
     Що  я  робила, коли  мене  зраджували? Плакала від образи, звичайно, і злилась. А  потім впадала в депресію, глибоку, або не дуже, в залежності  від того, хто і як образив.
Якщо цю образу, наприклад, нанесла людина, яка була протягом 15 -ти років твоїм чоловіком, дивилась на тебе, як на ікону, дарувала оберемки троянд і найдорожчі парфуми.
А одного прекрасного дня, тобі  сказано, що унього є ІНША, і що ти більше  не потрібна.
Потрібен лише твій син, без якого ти і кілька годин не можеш прожити. А тебе ставлятьперед фактом, що вони усі виїжджають в іншу країнуна ПМЖ, а ти маєш  їм  віддати  того, кого зберігала дев’ять місяців, з жахливим токсикозом, по усіх лікарнях Львова, і кого народжувала під наркозом,бо у тебе зір нікудишній, а після родів, невідомо, чи ти взагалі ще побачиш білий світ.Та це нікого уже  не хвилює. Можна подумати, що ти одна на світі  погано бачиш, і  в тридцять років народжувала дитину. Теж мені  -  "Мати- героїня».
(Може тому, колись, по багатьох роках, сказала ту нерозумну фразу своїй мамі) Коли нас ображають, то ми також, на  жаль, ображаємо, на  взаєм, людей, які ні в чомуперед  нами не винні. Звичайно, від такої зради  ти  западаєш  в глибоченну депресію. Питання стоїть уже про те,чи ти виживеш, узагалі, чи тобі кінець.
    Що може бути страшніше, ніж зрада чоловіка і рідного сина?
    - Знаєш,мамо, я тебе дуже люблю, але я їду в Ізраїль з татом, - заявила одного дня моя
14-річна «доця», мій  Миколка. Коли я, зі сльозами, сказала, що нікуди він не поїде,то мій хлопчик мені зі злістю відповів,що втече з дому,а зі мною не залишиться.
    - Розумієш,  я  без  тата  не  зможу, -  сказав  він.
    - А  без  мене  зможеш?
    -  Без  тебе  зможу, - відповів без краплинки жалю до мене.
Такого болю я не відчула навіть  тоді, коли помер мій старший син Орест. Його  наркотична  залежність, протягом десяти років, не вселяла в мене оптимістичних сподівань. Завжди  знала, якщо не покине цю отруту, то помре.
    Коли б мене  запитали, що  зробила б  я зараз, якщо б довелось пережити все  заново?
Я  б  відповіла, що  знову  плакала  б  від  болю і  образи, але уже на  себе, бо чесно визнала  б   перед  Богом  і  собою, що  пожала саме  те, що  посіяла. Коли сієш  тернину і  будяки, а  очікуєш  врожаю  добрих  плодів, то  це  -  самообман.
Але саме  т ак  роблять більшість  жінок. І саме  так чинила я у своїй  родині. У  мене  на  все  знаходився  час, крім  власного чоловіка і дітей. Скільки разів мій Віктор  просив  мене  змінити  менторське ставлення  до  усіх.
Він  казав  - Подивись, як мудро чинить твоя мама. А Федір Степанович, (так  поважно він  називав  свого  тестя), далеко не  подарунок, хоча уже  давно не заглядає в  чарку.
Або просив мене - Давай заберемо Ореста від мами, нехай ростуть з Миколкою разом.
Ми, на той  час  із  маленьким сином  проживали у батьків мого чоловіка, у великій трьохкімнатній квартирі у Львові, а мої  батьки  і старший  син Орест– у передмісті  Львова.
  - Буде нормальна  сім’я, моя  мама  Ореста не образить, (це  він  про  свекруху), а твоя  "доця", (  це  про Миколку)  буде  щасливою, що  має  братика. Просив  мене
по- доброму, переконував. А  коли  втомлювався  просити, то  казав  
  -  Роби, як  знаєш. Ти  ж  у  нас -  наймудріша… По  російськи це звучало так
  - Ум, мама,- это ваша родовая черта , (мій чоловік мав прекрасне почуття гумору, на відміну від  мене, і знаючи добре усіх моїх лемків, не забував  мене, при нагоді, підколоти), а на російській мові  розмовляв лише зі  мною і нашим  сином. А коли  я  його за  це сварила,то казав, що це рідна мова його  мами. Найприкріше те, що я  вважала, що роблю усе правильно, дбаю про порядок  в домі, щоб усе  було  наварено- напечено, а  в  іншому -  мене  не  чіпайте, бо бачите, що на мені весь  дім  тримається, і  ви  б усі   тут без  мене пропали.
   Комусь  це  знайоме?  Гадаю  -  багатьом...  І коли у Храмі в неділю я щиро возносила  молитву  і просила  благословити  мою  родину, але  так, щоб  в усьому була моя воля, а не  Божа, то Господь плакав від такої «ревної»  християнки.
   САМОПРАВЕДНІСТЬ  -  язва  сучасного  християнства. Від  неї - міжконфесійні багаторічні  чвари, обмови і  плітки у християнських спільнотах. Вона, як  ракові метастази  поїдає Христову  Церкву, про яку  Спаситель сказав до апостола Петра, що  ворота пекла  її  не  подужають.* А  Павло  бажав  щоб «так, як Церква  кориться  Христу, так і  жінки  своїм чоловікам у  всьому. Чоловіки -  любіть  своїх  жінок, як і  Христос полюбив  Церкву, і Себе  видав за  неї, щоб…була без плями і  вади, свята і непорочна, омита водною  купіллю  Божого  слова.**
      НЕПОСЛУХ -  свідоцтво про  небажання підкорятись Богові  і людям. Похідною непослуху  є -  ГОРДІСТЬ. До  нині  маю  цю  ваду. А  якщо врахувати, що в  моїх  генах  це закладено, то справи  мої  зовсім  кепські.  На  поміч, як завжди,приходить свята Книга.
Я  ті  Приповісті  Соломона перечитувала по незліченній кількості раз.
Десь, випадково, почула, що Приповісті  добре читати по одній на кожен день, бо  їх  всього - тридцять одна. Як і  всі  лемки, я  почала з кінця. І добре  зробила.Бо там  просто перлини Божої мудрості
        « Хто  знайде  жінку  чеснотну? Ціна  її  перел  дорожча !
           Серце  чоловіка  її  впевнене  в  ній, не  малий  з  неї прибуток.
           Платить  вона  добром  йому, а  не  злом  всі  дні  життя  свого.***
Незбагненна  премудрість Божа, яка, запилена,  лежить на книжковій полиці і просить:
         -  Відкрий  Мене і прочитай. Ти  знайдеш дорогу, «...бо  Я -  дорога, правда  і   життя. " ****

                                                                                              
       ( Далі  буде…)

                                                                                                   Ольга    Теодор
                                                                                                    (  липень  2010 р.)
    Примітки:
    * Євангеліє  від Матея, 16 : 18  
  **  Посл. ап. Павла до  Ефесян, 5 : 24-27;
***   Прип. Соломона, 31: 10-12;
****  Єв.  від  Івана, 14: 6.








Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

аж дивно,

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© kashtan, 21-07-2010

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 11 відгуків
© Юрій Кирик, 21-07-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.99389314651489 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …