Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51586
Рецензій: 96021

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 24507, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.218.75.58')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Мініатюра

Дурнувата пісня

© Оля Биндас, 20-07-2010
Замальовуєш жовтими фарбами все моє рожеве. Я стою посередині поля, маленька рожево –жовта плямка. Намагаюсь промовити вітру, щоб він перестав дмухати мені у вуха, але гіркий полин нахабно залазить у рота, не дає сказати жодного слова. Він посміхається соняхам, ті кивають головами йому у відповідь – всім весело. Я зриваю з себе все рожеве - майже до зеленого, майже до кольору суті. Ще трохи сіпаюсь, ще не до кінця втратила віру . Хвилі золотої пшениці накривають мене, запрошують у танок. Полин обіцяє більше не лізти у рота, якщо я замовкну і злиюсь із пшеницею. Я шкрябаюсь, шкрябаюсь – зішкрібаю до останнього із себе все рожево –жовте, можливо мене зелену тут хтось швидше помітить і передасть вітру щоб він не дмухав мені у вуха. Страшенно болить голова, хочу заткнути вуха руками, але ж у плям немає рук, вони ж неповноцінні у цьому світі. Не втрачаю надії до останнього. Можливо я домовлюсь з полином щоб заліз у мої вуха і тоді вітер перестане насвистувати ту дурнувату пісню?! Та де там… він ж їх спільник, я мушу злитись з пшеницею , тільки тоді він погодиться на якісь переговори.
Відлік… один..два..три…три..два ..один – і так пів століття. І коли ж той клятий вітер перестане вити ту свою дурнувату пісню??? Хтось ж мусить коли не будь опустити руки.
Сідаємо за стіл переговорів.
Навпроти мене сидить пшениця, зліва від мого неповноцінного тіла - полин (періодично намагаєтся залізти мені у рота), справа моє жовте , ззаду моє рожеве.. А де ж вітер?? Невже його ніхто не запросив у гості? Так дивно, тільки но я захотіла його побачити - він зник, а та дурнувата пісня вже звучить в мене в голові і без насвистування. Мій радіоприймач застряг на одній частоті і не може перемкнутись.. Пшениця запрошує у танок моє рожеве – те, що ззаду і моє жовте - те, що справа. Це якась нісенітниця! Так нечесно! Я ж залишуся безколірна. Ця як безпородна собака, яку вважають другосортною, як інфузорія туфелька яку так ніхто ніколи і непомітить, хіба під величезним мікроскопом. Хіба так можна? Я ж з вами пів століття прожила. В онлайн-казино СлотоКинг вы найдете огромный выбор игровых автоматов разных жанров и тематик. игровые автоматы слотокинг обладают разнообразными функциями, включая бонусные игры, фриспины, расширяющиеся символы и многое другое. От коростяний свербун! Отак переживаєш за них, ночей недосипаєш , а вони…. Зрадники! Краще вже бути безколірною аніж мати алергію і неприязнь до власного забарвлення. Хм.. Здається попустило. Ей! В І Т Р Е! Ну що , пішли разом співату ту твою пісню?.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.02988600730896 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати