Її небо за вікном було поділено на рівні іржаві квадрати, за які вона, іноді, хапалася, аби виштовхати злість з грудей. Вона билася у цій клітці, як піддослідний птах, окільцьований сталевими браслетами. Сірий колір їй пасує.
Великі, з густими віями, сині очі; рівний ніс, тонка верхня і пухка нижня губа. Впалі щоки з рубцями від підліткових прищів. Рідке ластовиння робило з неї дитину. Вона його соромилась, на волі намагалася якомога більше напудрюватись, аби приховати маленькі рябенькі плямки. Високе чоло, частково закрите волоссям фарбованої блондинки, з чорним корінням. Коротко стрижені нігті, з брудом і маленькими ранками на пальцях. Там немає абонементів у салон краси. Та й нікого не обходить який у тебе вигляд чи що з тобою.
Тонка, мало не прозора шкіра, безколірний епітелій обтягував її тіло. Вона схудла. В’ялі кисті рук «жили на автоматі». Її розум вже охолов до сучасних гламурних штучок і аксесуарів. У неї тепер є одна ексклюзивна річ – нашивка на робі – особистий номер, таке собі нове ім’я. Чим не ексклюзив?
Чого вона тут? Молода, гарна, здорова жінка, 20 неповних років. За що вона себе поховала? Підстава? Хм… Ні, все настільки ясно й очевидно, що не може бути брехнею і наклепом. Все почалося з любові. Великої та нетерплячої. Спочатку ця пристрасть була спрямована на дорогі речі, які вона, звичайна студентка з неповної сім»ї, не мала змоги собі придбати. «Золоті часи» молодості пролітали повз неї. Намальовані у мріях епізоди казкового життя змивалися реальністю і неможливістю реалізації. Вона знайшла вихід: потрібно зробити так, як роблять у сучасних серіалах - підшукати товстопузого бізнесмена, у якого б гаманець репався від готівки зеленню.
Вроджена краса, підкреслена коротенькою спідницею, пришвидшила перебіг подій. Ось – твоя золота жила, тільки тримай, і бігом одружуй на собі! Її обранець полюбляв симпатичних молодиць і не нехтував можливістю весело розважитись.
Хіба вона була першою? Хіба могла бути останньою?
Кульмінацією роману стала постільна сцена її олігарха зі «свіжим м’ясом» - привабливим дівчам. Розв’язка була неочікуваною: два трупи з колото-різаними ранами і підпал. У той момент модний одяг набув багряних фарб. Віднині, її одне життя писане кров’ю двох інших.
Вона тікала але не каялась. Не розуміла всього жаху, скоєного її руками. Він не мав права її ображати, зраджувати і обманювати – це підло. Вона ж відплатила йому і втамувала його вічну спрагу плотських насолод. Віднині і назавжди.
В її очах нема нічого. Як і в серці. Її вирок - вічність топитися у порожнечі власної душі. Амінь.
