Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50933
Рецензій: 95688

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 23403, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.93.173.205')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Мініатюра

Про хрущів ( запізнилась на конкурс)

© Оля Бреславська, 27-05-2010
      Хочу в дечому признатись…. Так, я боюсь хрущів! І нема в цьому страху нічого страшного. Бо це не страх за життя як перед хижим звіром, і не страх перед підступним укусом змії, наприклад.
      Так, зі словом «хрущ» відразу постає в уяві «садок вишневий біля хати» або образ чогось незрозумілого у сірниковій коробці, яку ще в школі хлопці відкривали, лякаючи дівчат. От тоді я цьому не дивувалась – ну сидить собі велика комаха в коробці і ніби сама завмерла від страху. Або, читаючи Шевченка, уявляла білосніжну  квітучу вишню і мені більше начувалось приємне тріскотіння коників-стрибунців, аніж якихось хрущів.
     А тепер… Чомусь зовсім не розумію ні їхньої комашиної природи, ні сенсу їх існування. От з’являться весною, нароблять галасу серед їх поціновувачів, і тією ж весною кудись безслідно зникнуть. От не мали б вони літати ( так гласять фізики – біологи), але ж літають! Ще й як! Буває, тихої темної ночі, дрімаючи при світлі, чую як по шибках зненацька «бамц – бамц». «Що це було? – Та, хрущі на світло летіли». Або ж у погожу днину кутиком ока не раз помічаю, як щось наближається – невелике, трохи масивне і напевно сліпе, бо координації ніякої. Мусиш пригнутись, і, напевно тим різким рухом робиш хрущику біду, бо за мить чутно оте «бззззз-бамц», але вже об стінку, чи об дерево. Ну хіба нормальні комахи так літають? Та й для чого? Бджілка, наприклад, знає куди летить і з чим вернеться, муха – свою мету «нюхом чує», комар прагне крові напитися. А воно, наївшись листя, кидається згори на потік повітря, зажмурює оченята і хай сам знайдеться його пункт призначення.
Хммм… отак роздумуючи, вже й боятись перестала. Бо сьогодні ж бо є  хрущ, а завтра вже не буде.
        Хвильку ще замислюсь над його природою чи над самим фактом існування комашки такої і забуду… до наступної весни.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Та, що марить, 28-05-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.71592211723328 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …