Неможливе можливо
Підіймаючись сходами до своєї квартири ти розумієш, що у цілому світі не знайдеш людини, яка любила би завжди – незважаючи ні на що. Людству взагалі властиво втрачати або ж відмовлятись від хорошого. З кожною новою сходинкою, думки накопичуються і затримують рух вперед. До цих думок ще додається алкогольно-наркотичне сп’яніння та шалене бажання сексу. Жорстокого сексу, якого ти так потребуєш, ще від початку майже довершеного дня.Сексу, який би став окрасою цього ж дня. Сідаєш на одну зі сходинок і розумієш те, чого насправді не було. Все ані реальність, ані спогади. Від того боляче озираєшся назад – і там нікого. Розум затьмарюється, повіки опускаються, а тьмяне освітлення призводить до втрати реальності...
Поряд чути кроки. Хтось обережно проходить повз тебе і ти,повністю не повернув шись до реальності тягнешся рукою вслід за кроками. Рука затримується на чиїйсь нозі.Тендітна ніжка незнайомої жінки, яка повертається додому до своїх дітей, чоловіка, батьків, коханця чи так само пустої квартири. Чути зойк, який ехом розійшовся по-всьому поверсі. Впевненість, що ця жіка може стати твоєю наростає. Принаймні на декілька хвилин чи краще годину, проте твоєю. Рука ковзає все вище, чіпляючись за колготки. Так , ти не помилився – ця жінка може бути твоєю! Жінка, яка не дуже то й пручається. Простежується її підсвідоме бажання бути згвалтованою. Грубе оволодіння тендітним тілом за допомогою чоловічої, навіть тваринної сили. Тільки чути її стони, які заводять ще більше, і тебе від цього кидає в піт та мандраж. Вже обидві руки тримають за ноги незнайомку, котра силкуючись вирватись, наносить неприємні удари сумочкою по твоїй голові. Вона не промовила жодного слова. Не захотіла втрачати дорогоцінні секунди на слова, які і не мали би значення. У її голові вертілася одна-єдина мета – втеча до рідної квартири. Намагаючись стягнути спідницю, ти зриваєшся зі сходинки і котишся вниз. Глухими ударами, сходинка за сходинкою.
Тепла кров заливає обличчя. Від того важко відімкнути двері до квартири. Пустої квартири, де є тільки два величезних дзеркала, матрац та деякі речі Одрі. Холодної домівки у якій ніхто нікого не чекає. Не скидаючи одяг, падаєш на матрац, щоби забутися у сні, а згодом прокинутись і згадати її. Ні, не жіку на сходах, а ту, яка змусила втратити реальність з-під ніг. Ту, яка залишила аромат парфюмів у квартирі, від якого голова йде обертом. Довівши до межі відчаю – корк вліво, корк вправо.
Одрі була на іншому кінці міста у невеличкому готелі, де майже ніколи не знайдеш постояльців. Ті, хто всежтаки зупинялись в цьому готелі, відразу тікали по своїм справам, відкладаючи момент повернення до пізньої ночі. Одрі знала атмосферу цього готелю і користалась цим сповна. Розсипаючи синтетичні наркотики та свій божевільний сміх по-всьому коридору. Опинившись у номері, Одрі швидко зкинула майку та джинси, залишившись в трусиках. Сідаючи на старий журнальний столик, трішки опустила трусики, розвела ноги і... Два пальці повільно входили у лоно. Одрі прикусила нижню губу, але очей не заплющувала. Адже двері до кімнати були відчинені. Дуже хотілось побачити вираз обличчя того, хто надумає завітати до номеру. Одрі також надіялась сфотографувати це обличчя, тому дверей ніколи не замикала. Одрі прискорювала темп своїх рухів, намагаючись тихіше отримувати кайф. Проте стогін заполонив усю кімнату, готовий увірватись, будь-якої миті, в коридор,якщо хтось допоможе. Пальці входили все глибше та швидше... Різко вивільнивши свої пальчики, Одрі почала жадібно облизувати їх – коштувати саму-себе з середини. Потім знову до лона, і так поки спазми оргазму не довели її до апатії. Коли наркотики змішуються з відчуттям власної огиди, це відчуття неодмінно з’являється.
В цей самий час ти лежиш закривавлений на матраці у пустій квартирі, яку навіть не можеш назвати своєю. Намагаєшся роздивитись себе у дзеркалі. Та бачиш лише обриси обличчя – закривавлене чмо, ось що ти бачиш. Чмо, яке повторює одні і ті ж слова, котрі скидаються на мантри. Я хочу послати всіх подалі, але тоді самому доведеться пити алкоголь та нюхати. Я хочу зав’язати з цим усім, але не розумію причину. Я хочу бачити Одрі поряд, але вона нічим не краща за мене. Варто було залізти у ванну, змити з себе весь день та лепку кров, яка стягувала шкіру лиця. Проте хочеться іншого і ти стаєш до дзеркала, опускаєш штани та починаєш мастурбувати. Дивлячись на своє відображення. Руки були в крові і член теж тепер в крові – це ще більш збуджує. Опускаєшся на коліна від знесилення і кінчаєш на знимок Одрі, що лежав на подалік. Каплі сперми надали цікавого образу фотообличчю.
Закривавлене лице і лице в спермі. Двоє, які дивлячись одне на одного тримають паузу, а невдовзі вже облизуючи. Обидвоє відчувають солонуватий присмак. Їхні руки відчувають тепло геніталій, адже тепер вони можуть мас турбувати одне одному, не тільки самі собі. Хоча втриматись важко й пів хвилини, щоби це не перейшло у секс. Суміш крові, сперми, пальців – усе по губам.
Їхня гра вже ніколи не продовжиться. Хіба Одрі змінить партнера. Важко уявити її з іншим або чого гірше – з іншими. Відчуття повної ізольованості та непотрібности не полишає тебе. Думки перетворюються на маленькі кристали льоду. Льоду, який хоче дістатись до твого мозку. Еволюція відмороження, де стадія розвитку – твій мозок, а відморожений – ти.
Вода повертає тебе до тями. Поглядом проводиш по знайомим стінам ванної. Холодна ванна дає зрозуміти, що минуле лиш галюцинації. У такий момент розумієш безглуздість своєї віри. Для кого? Для чого? Полегшити страждання можуть тільки наркотики та алкоголь. Створити чудо міг би Ісус, але він так і залишився висіти на хресті – він зробив свій вибір. Твій вибір також з тобою. В одній руці тримаєш лезо, а в другій свій член. Сльози стікають по обличю змиваючи з тебе всю вину за скоєне. Думки геть – ти імпотент.
