Ретельно витираю підошви свого взуття.
Якби я могла , то перемалювала б для тебе весь світ по-іншому. У твоєму світі небо набуло б жовто - гарячого кольору, а сонце білого - так, щоб можна було доторкнутись і не обпектись. Дерева і трава – стали б червоні, пульсуючі, з чітко вираженими венами, капілярами.. Напевно, в такому світі люди б почали значно турботливіше ставитись до природи.
У твоєму світі собі я залишу лише жовті кульбабки і сірий асфальт. Не уявляю їх в іншому кольорі. А ще - конюшинове поле і мій улюблений кусючий светр з пікалкою.
Там, посередині поля, ми зробимо собі хатку із коциків, це буде наш маленький спільний світ, де не буде турбот, часу, цегляних монотонних будинків, немитого посуду, незручного взуття.. Все - як один загальний генератор енергії, маленькі пульсуючі частинки щастя.
