А на нашій вулиці гості! Приїхало повнісінько бульдозерів і збираються знести хату Васька Легкохусти. А він вчепився в дверну ручку і галасує не своїм духом.
-Ой-йой! Та шо ж ви, нелюди, робите! У мене ж дітей четверо! Йой!
Та це ж страх, щоб чоловіка з дітьми виселяти на вулицю! Назбігалося люду, галасують. Аж якийсь тракторист і каже:
-Тю, дурний чоловіче! Нащо галас здіймаєш? Тобі ж голова хату подарував! Отам, вкінці села. Бачив отам постройки? Ото вже тобі там хату одписали, щоб не тулився в цій халупі зі своєю п*ятіркою! Їй-Богу, одписали!
Васько аж сторопів. Новісінька хата! Ну, звичайно, там ще підлогу треба покласти, шибки вставити, грубки поробити, дах накрити, але добре, шо хоч крокви і стіни є! А якщо цим чортовим трактористам його хату треба знести,
то хай хоч зараз зносять, а він з сімейкою в сусідів перебуде поки що.
Хату Васькову того ж дня знесли, а сусіди не в захваті. Ваську прийдеться у тітки Галини десь рік тепер пожити! Солодке життя!!!
