Я більше не можу так жити. Так, я знаю,що мене дуже важко любити.
Коли я ще була у дитячому садку, в мене закохався хлопчик, його звали Едді. Так от він мене любив по-справжньому. І коли я виросла, то я знала, що попри все що зі мною трапляється є Едді, про якого я зараз нічогісінько не знаю і він любить мене…
Але я не про це зараз. За рік в мене було більше ніж 500 чоловіків, що любили мене. Уявляєш?
Всі вони були дуже різні. Я пам’ятала їх тільки по вустам. В одного португальця вони були такі тонкі, що я не уявляла, як такими вустами можна щось тримати, наприклад цигарку. А курив він багато. Кожні 15 хвилин.
Також був росіянин з дуже пухкими вустами…він був дуже ніжним. Також згадую американця, у якого були сухі вуста, але в цьому все-таки було щось таке…взагалі-то це все неважливо теж.
Я розкажу тобі лише одну історію і якщо я буду плакати, коли закінчу, просто йди собі.
Якось стою я на бульварі о третій ночі. І під’їжджає машина. Срібляста така, такі їздять дуже рідко у таких краях. Я підходжу до неї, перекидаюсь з водієм парою слів, сідаю до нього в авто. Ми дуже довго їдемо, а він все мовчить і мовчить. Я краєм ока почала роздивлятися його. Його вуста були найгарнішими з усіх, які я бачила. Я не можу розказати про них… Вони були чуттєвими, сповнені мудрості, ніжності і любові. Якщо взагалі так можна сказати про вуста. Він здався мені таким знайомим. Я довго згадувала, хто б це міг бути, але так і не згадала.
Ми приїхали до якогось готелю. Він спитав, чи хочу я чогось випити. Я не хотіла. Він сів на ліжку у нашому номері і почав курити. Я не знала, куди себе діти, тому роздивлялася простирадло – воно було біле з синіми квітами. Він дивився прямо перед собою на стіну. Він був дуже далеко звідси, я відчула це.
Так ми просиділи усю ніч. Він не промовив ні слова. На ранок я заснула. Він розбудив мене, розрахувався і я поїхала додому. Наступного вечора все повторилося. З ним я провела майже місяць. Кожного вечора я сідала до нього в машину, ми їхали до готелю, він курив, а я дивилася на нього. Я вивчила кожну його зморшку за цей час. Потім я спала. Він будив мене, розраховувався і ми прощалися. Я не знала, як його звати, хто він, чому ми проводимо так усі ночі і вечори. А потім я закохалася в нього. Здається він у мене теж. Я не могла дочекатися ночі...зустрічі з ним. І якось він приїхав і сказав: « Це наша остання зустріч» Сейчас Vbet https://novafabryka.org/ приложение становится все более востребованным. Официальный представитель отмечает, что его выбирают пользователи, которые ценят свое время и всегда хотят быть в курсе актуальных новостей.
Я нічого не могла вдіяти і розплакалася. Він ніжно-ніжно поцілував мене і не курив цієї останньої, найщасливішої ночі в моєму житті.
Він поїхав, а в мене народився син. Я назвала його Едді.
Бо тієї ночі, я все-таки запитала, про його ім’я. Вгадай, як його звали?!
І тепер я знаю, що є кохання. Але мене не можна кохати довго. Мене можна кохати лише одну ніч. Бо тільки одна людина кохає мене завжди. Це Едді.
А тепер залиш мене. Бо наша ніч вже минула.
