- Ак ти, сяка така, жопа на колесах, прости Господи! Чи як тебе там величають?
- Сама вівця!
- Он ти як, мармиза без тачанки? Да я тобі твоїм же тарантасом як у лоба дам!
- Ви його не піднімете, мамо…
- Сама знаю… Вмазати не вмажу... Толку від тебе, як від козла молока!
- Сама така! І взагалі, чого це ви на мене так пащеку роззяпили?
- А ти хіба не знаєш, дурепо натовкмачена?
- Не знаю, мамо. Знаю те, шо яка доня, така й мамуся!
- Це ти мені перестань шодо мамусі. Як горішків узяти, так доросла дівчинка. А як розмову кінчити – так нестусна?
- Яких таких горішків?
- Тих, шо Пєтрь Філіповіч тобі давав! Узяла?
- Не брала я в того виродка ніяких горішків!
- Не виродок, а син начальника! Князь намальований!
- Не мальований, а розмальований! Телепень довбевмезний!
- Який? Хоча це не важливо… Скажи мені краще, звідки в тебе взялися оці самі горішки? Якийсь грошовитий пан намалювався? (бере зі столу два горішки)
- Пан-жупан по імені Кофтан.
- Це ти мені перестань шодо Кофтанів, бо всі вони казанови хрі?нові, як оце твій тато! Між іншим, Антоніо Хуан-Карлос… (запинається)
- Ти б іще Каку згадала, прости Господи! (це той, шо з м’ячем бігає)
- (злісно крутить горішками, мов чиїмись яйками) А де ти їх узяла? На вулиці знайшла? На вулиці не можна брати. Мо то хто наколдував?
- Нахімічив, мамо, ніхімічів!
- Твоя школа в мене знаєш де сидить? (показує) Осьо! (показує) Осьо-сьо! (показує) Осьо-сьо-сьо! мати твою за ногу рогами та й під віз! (показує)
Ростовкмачення сцени про Йосю. Додаток 1.
У вас жопа на колесах? Не смійтеся – це важливо... Не знаю, як у вас, а ось у мене жопа на колесах! До речі, „осьо-сьо-сьо”,- вираз Ніжина-града.
Сцена 2. Оповідь про Мосю.
- Шо ти набрехав, бісів шалапуте?
- Га?
- Шо кажи, сучий путрох!
- Шо казать?
- Дівок захотілось?
- Га?
- Та кинь ти палку – всі вони і збіжаться!
- Яку таку палку кинути, тату?
- Яку таку палку, кажеш?
- Яку таку палку, кажу.
- Ну, ту... та шо в тебе за хрінь?
- Та хрінь собі як і хрінь (заглядає до себе в сімейні трусняки). Наче як у всіх. Не віриш, тату? Сам поглянь! (показує татові)
- І справді як у всіх... А то я думати почав...
- А ти не думай, тату. То як, оцю саму палку і кидати? (мацає себе за хуяку)
- Ах, ось воно шо! Тобі, жопі на колесах, дівчат київських захотілося? Ну, ти й селюк іще той! Не вистачало мені повен дім лісбіянок мати на увазі... чи як їх там кличуть?
- Їх не кличуть, тату. Вони самі збігаються... на палку! Треба тільки, як ти гарно мені порадив і роз’яснив, оцю саму палку якомога далі закинути – наче вилку, чи шо? Тобто, не вилку, а вудку! А в мене є шо закидати. (мацає себе за хуяку) Ти можеш теж попробувати, тату! А от коли розігрію... Тертям, здається, називається. Ми у школі якраз проходили...
- Я тобі зараз як дам тертя! Як у фільмах показують! По-мужськи!
Ростовкмачення сцени про Мосю. Додаток 2.
Татусик, як бачимо, виявився чудовим представникам особин блакитного прапору. А синусь... Якби ми жили у файному граді Ніжині (це між Черніговом і Києвом – там іще Гоголь учився), синусика б там називали просто і лаконічно: „Єбарь!..”
Сцена 3. Оповідь про Зосю.
- Ти як Бозя!
- Хто?
- Бозя!
- Хто-хто?
- Бозя-бозя-бозя!
- Як ти кажеш?
- Лапідарно, кажу!
- Як?
- Лапідарно!
- Як?
- Лапідарно! Я завше лапідарно кажу! Особливо про Бозю!
- Про кого?
- Лапідарно!
- Та, не це!
- А шо?
- Я тобі зараз як дам за оце шо! Навішаю люлей, ясно? Бо тобі, жопі на колесах, як бачимо, насолоди захотілося... божественного екстазу! Я тобі зараз як дам насолоди! Як лісбіянки у фільмах показують!
Ростовкмачення сцени про Зосю. Додаток 3.
Шоб ви знали, паничі, як люди плачуть уночі. Це оповідь про Бозю... Про кого? Про Бозю! Про кого, кажете? Лапідарно... Як? Ну, про Бога чи як його там! Так ось воно шо? Оце саме!
П.С.: Нашо я оце все наплів? Для того, щоб вам ростовкмачити на прикладах, який українська мова має новотвір: „Жопа на колесах”! І як його правильно вживати! „Ось воно як”,- скажете ви. І як оцей самий новотвір слід вживати? Та завжди! Бо жопа на колесах – це прекрасно! До речі, маю похизуватися, що цей саме вираз виріс якраз на базі мого сімейства. Тому вживайте цей самий новотвір до самого кінця світу, доки слів не забракне!!!
