Панове мені прийшов такий лист, я не зміг його проігнорувати, але хисту до написання віршів я, як і автор листа, не маю, тому звертаюся до вас:
На жаль я не маю хисту до написання душевних віршів, тому звертаюсь за допомогою до Вас.
Мені тяжко звичайно описати мої почуття, але я б дуже хотіла в словах виявити свою вдячність, безмежну єдину таку в світі любов, скорботу. Наша мама, особисто для мене була сенсом мого життя. Вона була дуже розумною і мудрою людиною, оптимістом. Мама померла в 54 роки від тяжкої хвороби, рак крові, з якою ми боролися. І як говорили лікар , що ми б її давно вже втратили, якби не мамине бажання і любов до життя. Вона жила у селі дуже любила труд, природу, квіти. Мама все життя пропрацювала акушеркою, її знали всі, всі йшли до неї за порадами за допомогою, вона нікому не відмовила. Вона дала життя сотням діточок. Мама, була для мене всім, єдиною подругою, я не можу на жаль описати свої почуття. А ще я завжди дивувалась, мама знала відповіді на всі запитання, на всі ситуації, але ніколи не говорила прямо. Вона вміла так розумно і мудро підвести кожного до правильного рішення, що ти просто потім дивувався, як? відповідь така проста так на поверхності , а ніхто не в змозі її побачити. А Вона вміла!
Андрію, якби можна було висловити всю свою любов, біль, страждання, сум, печаль-словами. Але я знаю дуже мало слів, щоб висловити свої почуття. Можливо Ви мен допоможете? Благаю Вас дякую за розуміння.
Дещо трішки подібне я відшукала в таких рядках:
Завещание
Закончилась моя дорога.
И вот - меня на свете нет.
Благодарю Судьбу и Бога,
Что посетила этот свет.
Прощайте люди! Завещаю
Я Вам Любовь и Доброту.
Лишь их - я это точно знаю -
Возьмем мы все за ТУ черту.
Я сквозь слёзы шепчу слово "Мама"
Это слово в последний раз.
Кровоточит на сердце рана,
Когда вспоминаю любовь твоих глаз.
Отцвела для тебя сирень и отпели весенние птицы
На лицо опустилась тень
Нам всё это теперь будет сниться.
Небо плачет холодным дождём
Всё вокруг в один миг застыло,
А в душе всё горит огнём и огнём этим землю накрыло!
Я сквозь слёзы шепчу слово "Мама"
Это слово в обиду не дам
Зарубцуется со временем рана,
Но останется на сердце шрам!
Але, це твори російською мовою
Хто має подібні рядки чи когось можливо наштовхне на написання цей лист?
