Визначення істинного значення виміряної величини неможливе.
1 постулат метрології.
Але не протягом вічності.
Поправка до 1 постулату.
Продовжимо, починаючи, як зазвичай, із найлегшого.
Із теорії інформації. Дещо перекрученої, правду кажучи, але ж процедура отримання вимірювальної інформації є також пізнанням, а за допомогою пізнання ми можемо позбавитися від фільтрів.
Отже маємо емпіричну формулу:
СК= ∞/|x|,
де C – деяка величина (див. КМ1).
К – кількість інформації, що надходить під час отримання деякого елементарного досвіду х;
К=Н–Н`,
Н та Н` – апріорна (до отримання х) та апостеріорна (після отримання х) ентропія – міра невизначеності інформації.
∞ - означає, що у існуючих наближених, бо ж таки істинної картини усього ми знати не можемо, дуже спрощених умовах трьох координат і чотирьох взаємодій: гравітаційної, інерційної, ядерної та електромагнітної будь-що може бути будь-яким і перебувати будь-де, що також може виражатися і як F(!) (див. Книгу Миру 1)
З метою спрощення викладу невизначні частки типу ∞/∞ та ∞/0 у цьому творі приймаються рівними відповідно 1 і С∞.
При х=0 отримуємо Ск=С∞, тобто кількість інформації дорівнює нескінченості. К=∞ і звідси Н=∞, а Н`=0 , тобто існує момент коли істота чи суб’єкт нічого не знає (кількість апріорної інформації дорівнює нескінченості). Коли ж настає момент досягнення х=∞ отримуємо СК=1, К=0, Н=∞, Н`=∞ (всю можливу інформацію отримано). Про те, що відбувається після цього моменту, я, особисто, не маю жодного уявлення, хоча звертаю увагу, що у цю мить С0=1 і С знову ж таки може приймати будь-яке значення (див. КМ1).
Таким чином величина елементарного досвіду х може приймати значення від 0 (початок життя, народження або більш глобально Створення Світу) до нескінченості (досвід охоплює усе можливе, і суб’єкт набуває властивостей Бога або й зливається із тим, котрий є усим і скрізь). Змінюватися х може, як шляхом накопичення, так і шляхом втрати досвіду, тобто рух від 0 до нескінченості відбувається неперервно і не прямою, а ламаною.
Коли ми не маємо ніякого досвіду до нас може надійти нескінчена величина інформації, але в процесі пізнання К логарифмічно зменшується до 0. Звідси щоразу після отримання якогось елементарного досвіду позитивного чи негативного кількість інформації збільшується (негативний результат - також результат) на величину
К=log c ∞/|x|
Якщо уявити дане емпіричне рівняння у вигляді функції та її графіка отримаємо що ламану функцію, що асимптотично прямує до якогось моменту у нескінченості, тобто повне і цілковите пізнання (див. епіграф) можливе тільки у момент закінчення вічності. Звідси робимо висновок, що якщо зараз пізнання ще відбувається, то кінця світу, котрий настане при завершенні набуття досвіду, зараз таки не буде. Хоча з іншого боку пізнання може продовжуватися як з нами, так із без нас, будь-якими іншими шляхами, аж до остаточного кінця, коли все буде закінчено відносно всього.
Продовжуємо.
Кількість інформації, що може включати в себе вимірювальний сигнал або деякий елементарний досвід може визначатися за допомогою іще однієї емпіричної формули
К~log c Л/В,
де К - та ж сама кількість інформації;
~ - позначення пропорційної залежності;
Л - зовнішня енергія;
В - внутрішня енергія.
Таким чином передача інформації, обмін досвідом або отримання цього самого досвіду може відбуватися тільки шляхом енергетичної взаємодії. Тобто, щоби отримати інформацію необхідно витратити деяку енергію, а при відсутності обміну енергією між об’єктами передача інформації неможлива.
Опускаючи логарифмування у двох попередніх формулах отримуємо
К~∞/|x|~Л/В
Зробивши припущення, що Л є випромінюваною у навколишнє середовище Любов’ю, а В - Волею можемо зробити декілька висновків чисто пропорціонального характеру (математика).
При народженні або на деякому, умовному звичайно ж, початкові Любов дорівнює нескінченості, а воля нулю (Земля ж була безвидна і пуста, і темрява над безоднею, і Дух Божий ширяв над водою), після чого відбулося отримання першого елементарного досвіду, як акт волі (Нехай буде світло) і поїхали. У кінці всього матимемо Л=∞ і В=∞.
При збільшенні Л (енергетичний обмін Любов’ю із усим навколишнім, Богом і т. і.) ми отримуємо від Бога більше інформації (К збільшується) і навпаки, тобто, випромінюючи любов ми позбавляємося від фільтрів і одночасно рухаємося до довершеності. Аналогічні процеси відбуваються при зменшенні-збільшенні волі.
Сприйнявши обидві останні частки у попередньому рівнянні, як взаємопов’язані процеси отримаємо іще декілька висновків.
При отриманні деякого елементарного досвіду (збільшенні |x|) зменшується Л (чим більше знаєш, тим менше любиш) або збільшується В (щоби щось дізнатися необхідно цього захотіти й витратити деякі зусилля). Проте шляхом збільшення В величина Л може не зменшуватися, залишатися постійною або навіть і збільшуватися, любов може зростати за рахунок волі, і як величина не заснована на досвідові є ірраціональною.
Постскриптум.
З метою спрощення деякі моменти у описаній картині сприйняття світу були не прояснені повністю і тому будь-які питання, що виникли з цього приводу, надсилайте будь-ласка на homiack@ukr.net
Бо ти Господи є загальною мірою для нас, ти - вузол, що пов’язав воєдино несхожі діяння.
Антуан де Сент - Екзюпері Цитадель.
