Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2584
Творів: 46973
Рецензій: 91383

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза драма

Колекціонер сонячних зайчиків

© Victor Artxauz, 27-03-2010
- Прокинутись раніше сонця, немов боячись, що воно проспить і цей день ніколи не настане. Розбудити його дзвінким сміхом, а за необхідності розфарбувати світанок яскравою пастеллю. Пам’ятаєш, ми навипередки бігли до ставка, сперечаючись хто перший побачить промінь заспаного сонця. А потім жбурляли камінці, спостерігаючи як спокійна водяна гладь покривається дрібним тремтінням. Тулились один до одного, намагаючись зігрітись в прохолодний ранок, тулились так близько, що відчували стукіт серця. Чому ми ніколи не брали светри з собою?
Відчуваєш цей запах… Склад атмосфери змінився на третину з тих часів, але він досі такий же самий. Аромат весни. Ми могли годинами її чекати, а потім лікувати гарячим трав’яним чаєм підхоплену застуду.
Ти ще наспівувала фальшивим голосом ту сумну мелодію. Не пам’ятаю назви. Всеодно ти жахливо співала… Певно людям часто не вистачає музики, щоб передати те, на що не вистачає слів.
Прохолодний вітер ще не розучився причісувати волосся. Тобі личила та зачіска, «а ля цілковитий безлад».
Здається пройшло тисячу років, а весна досі така ж вродлива…

Двоє чоловіків сиділи на капоті автомобіля, склавши на грудях руки. Маленька дівчинка нетерпляче бігала навколо них, зі сміхом ловлячи темно-синю сукню і своє золотаве волосся, що розліталось під подихом ранкового вітру.
Темне небо дихала чистотою і свіжістю, ані хмаринки, немов завмерши в очікуванні світанку.
Чоловік в сірому костюмі схопив дівчинку за плечі і примусив стояти поряд, покинувши свої забавки.
Край небосхилу ледь пожеврів, пирснув кривавим візерунком і раптом спалахнув. Небесне полум’я перекинулось на поверхню ставка, розтікшись по ньому тоненькою багряною смугою. Промінчики весело виблиснули, пострибали по хвилям і освітили обличчя подорожніх.
Чоловік в сірому костюмі посміхнувся і штурхнув свого супутника, показавши рукою вперед. На самому краю берега, настільки близько до води, що хвилі раз у раз зачіпали підошви, сидів сивий дід. Він радісно ловив сонячні зайчики і запихав їх за пазуху, немов вони були матеріальні, а він боявся, що втратить таке чудо, й більше ніколи вже не зможе насолодитись їхнім пустотливим блиском.
Інший знизав плечима. Він також посміхався, але його очі блистіли від сліз:
- Скільки років ми зустрічаємо перший світанок весни біля цього ставка. Безглуздя. Йому ж не допомагає! Він досі не змирився!
- Я інколи запитую себе, а чи я хочу, щоб він змирився… Подивись, чи багатьох ти бачив щасливішими за нього?
Дівчинка вирвалась з обіймів чоловіка і побігла до діда. Вона з розгону приземлилась, проїхавши метр по ще жовтій траві. На її колготках залишились сліди бруду. Крихітка обійняла старого за шию. Він схопив ще одного сонячного зайчика і простягнув їй, вклавши в дитячі долоні. Дівчинка з цікавістю привідкрила долоні і засміялась:
- Але ж там нічого нема!
Дідусь ніжно провів по її розпатланому волоссю:
- Ми бачимо те, в що віримо.
- Тато каже, що ти досі бачиш бабусю. Я вірю, але не бачу.
- Тому що потрібно дивитись ось цим, - дідусь взяв її за руку і притулив до дитячих грудей, - закрий очі і ти побачиш її.
- А як вона виглядає? Я ж її ніколи не бачила.
- Дивись. Ти впізнаєш.

Чоловік в сірому костюмі нетерпляче поглянув на годинник:
- Вже час.
Його менший брат розуміючи кивнув і направився до озера. Він ступив кілька кроків, раптом зупинився і розвернувся:
- Слухай, може не будемо його відвозити в лікарню. Принаймні сьогодні. Всетаки в мами День народження.
Старший покрутив пальцем біля скроні і глузливо підморгнув брату:
- Забирай їх! Знову застудяться! Хоча б раз взяли б светри з собою!

Ранковий туман спрагло ковтав зникаючий в далині автомобіль. Хромована деталь його бампера пустотливо блиснула, немов котрийсь сонячний зайчик вирішив поїхати з тими гарними людьми.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 3

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Тала Владмирова, 02-04-2010

Вдягли янгольські крила?

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Ніка Нікалео / Veronica, 01-04-2010

Найкраще.

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Наталка Ліщинська, 30-03-2010

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 5 відгуків
© Тед Лещак, 30-03-2010

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Зоряна Z, 29-03-2010

...on ne voit bien qu'avec le coeur. L'essentiel est invisible pour les yeux.

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Paketyk vid chayu, 29-03-2010

Зачіпає...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Петро Домаха, 28-03-2010

Аж, не повірила)))

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Дара К., 27-03-2010

Красиво.

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Залєвський Петро, 27-03-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.36344504356384 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …
КОНСТИТУЦІЯ У КОМІКСАХ
Конституція у коміксах_medium_size у форматі PDF Конституція у коміксах_medium_size у форматі EPUB Брати …
Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …