Про це твердить ведична література та й філософи древності були переконані, що зачаття - акт космічний. Нині багато учених теж схиляються до цієї думки. Біоенергетики, ці просто переконані, що у час статевого контакту відбувається викид невидимих енергій. Це спільний енергетичний вихор... Навіть під час обіймів чоловіка і жінки відбувається об’єднання їхніх енергетичних центрів (але лише у випадку, коли обидві “половини” знайшли одне одного), з’єднавшись у єдине ціле, вони відчувають спокій і гармонію...
Люди живуть дитячими мріями про Учителя, Наставника. Щоправда, додають при тому у “житті”, але насправді вони прагнуть, аби хтось, навчив їх любові... Немає такого учителя, лиш Бог робить людей досконалими коханцями.
Дві половини... Це настільки увійшло у свідомість людей, що інакше й не скажеш. Усі про це говорять, але, що власне, мають на увазі. Можливо “секс”? Й чого це вас перекривило? У буквальному перекладі з латини “секс” - “половина”. Наша проблема, що ми даємо словам невластиве їм значення.
Інтимний контакт між чоловіком і жінкою - це вершина людських відносин. У той же час, це сокровенне таїнство, вічна таїна природи, безумовно, якнайтісніше пов’язана з енергетикою організму.
Мої роздуми не мають нічого спільного з теологією, чи й у загалі будь-якою сущою на Землі наукою. Є знання. Воно працює і це єдиний факт, якого, як чесні люди ви не можете не брати до уваги, бо кожен пересвідчив це на собі:
... уперше бачиш людину, мовлені декілька фраз, ви обмінялись кількома поглядами, а ти уже й упевнений, що знайомий із нею років із сто. Людина ця тобі близька, й відчуваєш, рідна... Клайв Льюіс - християнський письменник й один із найбільших релігійних філософів писав - “Не лише спільноті, а й усякому колу друзів Христос може сказати: “Не ви вибрали один одного, лиш Я вибрав вас”. Чи як воно у Ведах: - “Не ми обираємо, нас обирають”. Або звична, як про “дві половинки” фраза - “шлюби вершаться у небесах”. Повіривши тому, люди усеньке життя шукають “свою половину”. І на рівні підсвідомому кожен знає, - знайти її - найважливіше у житті завдання. І ніколи не буває пізно, як і надто рано ніколи не буває. Прикладів - море.
Як шукати? (пишу й боюсь, що люди одразу ж кинуться робити це звичним собі методом перебору, руйнуючи не лише власну душу й серце, але, нівечачи життя иншим людям). Така людина годна лише деградувати, а й узагалі щезнути, як особистість. Бо безладні статеві зв’язки з “нерідними” душами приводять лишень до втрати енергії й гальмують еволюцію людини, (зверніть увагу, як швидко “зношуються”, старіють й деградують повії...) Не очікуйте, що після цієї фрази я, семирозумний, одразу ж дам вам рецепт правильного пошуку. Напевно, у кожного він свій. Головне, - знати, кого ти шукаєш, - партнера по сексу чи споріднену душу... А ще - запрагнути цього усім своїм серцем. Тоді ця зустріч обов’язково відбудеться. Лише дивуватиметесь: “Це ж те, про що я мріяв...”
Моя юна товаришка стає у позу ображеної - “Бог не послав мені об’єкту моєї любові...” (Не варто надто її винити більшість із нас робить трагічну помилку, уповаючи на те, що десь там... живе наша “єдина” людина і мріє лиш про те, аби подарувати нам щастя. Нажаль, реальність цілком інша, - ми попросту робимо проекцію свого внутрішнього життя на світ, що оточує нас, і отримуємо власне те, що самі створили...)
- А було куди посилати? - так й кортить запитати. Звідки у нас ця упевненість, що ми є місцем призначення, кінцевою станцією?
Пригадую свою статтю: - Знайдіть місце для свята! А ще: облаштуйте, викиньте усе зайве. (У Європі, а тепер й на Американському континенті роблять це буквально: перед святами виносять на вулицю непотріб, усе, що є у хаті зайве).
Я б не трактував цього так буквально. Але одне усе ж слід пам’ятати, - У повні долоні Господь не може покласти... Мусиш багато чого позбутись - передовсім - почуття жалю до себе самого, образ... Треба “опрацювати” свої помилки, пройти “критичний рубіж” долі у своєму житті. Лише тоді душевна пустка наповнюється любов’ю, ми відчуємо смак свободи й незалежності передовсім на енергетичному рівні. Справа уся бачте у тому, що у час фізіологічного акту кохання відбувається не лише передача жінці генетичного матеріалу, а й потужний інформаційний обмін тонкими енергіями. Чоловік і жінка взаємно збагачують одне одного - Він - допомагає розвинути у ній інтелектуальну сферу, Вона - у свою чергу будить творчі сили чоловіка й передає йому важливі душевні якості, збагачуючи тим самим його емоційну, чуттєву сферу.
Але це відбувається при єдиній умові - твоїм чоловіком має бути не будь хто: Ален Делон, Сильвестр Сталлоне чи іще хто з дівочих фантазій, а той, кого призначили тобі у родичі Небеса.
