З кожною миттю час, простір і матерія, що його огортає, все більше й більше стискаються, що врешті призведе до появи Третьої Точки – єдиної точки зіткнення Всесвітньої Тривимірної Сфери. Як результат, Кінець Світу в Третій Точці призведе до зародження Нового Четвертого Виміру і Нової Шостої Раси Людей – Богів на Землі. Ми зайдемо в Золоту Епоху Розуму й Мудрості Всіх Галактичних Спільнот...
Знання, які ви зараз отримуєте, не є звичними – це Знання Просвічених. Їх не обов’язково розуміти – досить емоційного сприйняття. Завдяки емоціям ви вловлюєте спектр моїх думок – решта робиться сама собою. Ця особлива Книга складена так, що вам достатньо лише читати – решта повноважень виконується. Коли ви ще й намагатиметесь поринути у мережу знань, які вам пропонуються, ви самі стаєте Просвіченими. Ваші наступні слова: „Я – Бог. Я – Розум. Я – Сила. Я – Архіарглгах Алхматус”. Ви Єсмь усе те, що можете бачити з відкритими чи закритими очима – не має значення. Але пам’ятайте, що, коли ви не бачите, Ви Бачите Більше...
Вся інформація Книги отримана завдяки ченнелінгу з іобом ауерегнрафгмнус хіджгміглку...
1. Безперечним доказом щодо можливості Кінця Світу є гіпотеза Пуанкаре, що була доведена Григорієм Перельманом із Санкт-Петербурга. Зазвичай її пояснюють так. Уявіть собі двовимірну сферу – візьміть еспандер і натягніть на нього кулю. Так, щоб довжина еспандера виявилася зібраною в одній точці (еспандер зібраний в одній точці так, як поєднуються між собою дві сосиски). В результаті з’явиться сфера: для нас – трьохвимірна, але з точки зору математики – всього лише двовимірна.
Тоді натягніть той самий диск на бублик. В цьому разі краї диска зійдуться в коло, що вже не стягнути в одну точку – вона розріже бублик.
Потім необхідно уявити тривимірну сферу – а саме натягнуте на фрагмент, який виходить у інший вимір, кулю, що стягається гіпершнуром.
Згідно гіпотези Пуанкаре тривимірна сфера – це єдиний тривимірний об’єкт, який може бути стягнений в одну точку тим самим гіпершнуром.
Гіпотеза тополога Жуль Анрі Пуанкаре, запропонована в 1904 році, нині доведена паном Григорієм Перельманом. Докази допомагають зрозуміти, яку структуру має Світ Матерії третього виміру. Це і є та сама тривимірна сфера. Якщо Світ Матерії можна стягнути в одну точку, його можна так само і розтягнути. Це є доказом теорії Великого Вибуху: Світ Матерії з’явився з однієї точки. Раніше Всесвіт четвертого виміру огортав у собі третій, був неймовірно гарячою, стиснутою і недоступною для випромінювання плазмою. Тоді як четвертий Усесвіт холонув, він ставав прозорішим і доступнішим. Світло крієзувалося (насичувалося і просочувалося) крізь нього, що й зумовлювало поступове розширення як усіх Усесвітів (усіх вимірів світових ієрархій), так і всього того, що їх накопичувало. Тепер, через дві тисячі років посля того, як Світ перейшов у новий тип гармонійних вібрацій, коли час змінювати оберталії (крутизну обертів планет і сукупностей, які насичують планети),- Всесвіт знову зімкнеться в одну точку. Для того, щоб відкритися і зробити доступним перехід у квантово-плазмовий вимір новий. Сьогодні переломний етап, коли вібрації та малюнки 3-го, 4-го, 5-го і вищих вимірів переплітаються та насичують одне одного. Саме візерунки сплетіння всіх просторів і сформують перехід. Для нас – квантово-плазмовий. Для інших – геліоксамитовий. Так само, як і вимір.
Тобто, можна зробити висновок, що оскільки структура третього виміру змогла розтягтися на певний проміжок часу, через певний проміжок вона обов’язково має стягтися назад. І кінець цьому проміжку в 2013 році – через 2000 років після останнього Пришестя. Не існує нічого постійного: форми всього постійно змінюються, якими б абсолютними вони не були. Для того, щоб згорнутися в одну точку, зірвавшися на трильяди (безкінечну більшість) зірочок небесних, що й сформують новий четвертий вимір. Новий для нас і нижчих творінь – не для вищих. Для вищих – геліоксамитовий. Оскільки одні виміри знаходяться на інших – має місце велика ієрархія – всі виміри здіймуться на один. Ломоносов сказав, що „ніщо нізвідки не береться і ніщо безслідно не зникає”. Всі творіння, що зірвуться, здіймуться на більш високий щабель розвитку – перейдуть у новий етап і форму життя. Ті, що не зірвуться, будуть страждати, бо стануть рабами власних ілюзій, деградуватимуть з кожним днем, допоки не знищать самі себе.
Подію, що трапиться найближчим часом, різні культури ознаменують трьома назвами: Кінцем Світу, Новим Пришестям і Страшним Судом. Після того, як різні культури назвуть ці три назви, їхнє слово стане єдиним: після Вибуху Всередину Третьої Точки на Землі з’явиться раса єдиної культури – шосте покоління людей – Богів на Землі. Зіткнення всіх вимірів усередину збільшить кількість простору на один: усі виміри підіймуться на один; істоти, що заслужили розвиток, здіймуться на один етап разом зі своїми вимірами; творіння, що заслужили покарання, тимчасово позбавляються права на перехід. У будь-якому разі перейдуть усі – це лише питання часу. Тих, кого покарають, мордуватимуть до тих пір, доки вони не усвідомлять своїх помилок і не скажуть „Я – Єсмь”, що значить „Я – Бог”. Не можу сказати, в якому тілі зараз перебуває Жуль Анрі Пуанкаре, чи є він зараз у Землі чи сидить у Небі, але можу сказати точно: пізнавши суть гіпотези Пуанкаре, можна зрозуміти, що станеться з нашим виміром під час Кінця Світу третього виміру – переходу в четвертий.
А станеться наступне: на третій вимір (бублик) замість кулі натягнеться астральна проекція четвертого виміру (гіпершнур). Оскільки третій вимір має право на існування лише всередині кулі, гіпершнур зламає бублик. Таким чином, гіпершнур замінить кулю з бубликом. Більше того, він поведе за собою всіх бажаних істот третього виміру. Так подоби з куба третього виміру приплинуть у детаракт або гіперкуб четвертого. Коли опинимось у детаракті, для високорозвинених ієрархій відкриється можливість перейти у кіберкуб п’ятого виміру та гіє рігі-грігі гайл-га шостого. Коли прийдемо в шостий, нам стане відомо, як треба переходити в сьомий і т.д.
2. Інститут Clay Mathematics Institute визначив список із головних ребусів тисячоліття, що отримав назву Millenium Prize Problems. Абсолютне вирішення всіх цих задач допоможе майже абсолютно зрозуміти, коли, чому і як саме відбудеться Кінець Світу третього виміру і перехід його в четвертий. Якби людство не занапастило знахідки древніх культур, які були набагато розвиненіші за теперішніх людей ХХІ століття, віднайти вирішення Кінця Початку було б можливим – зараз це нереально. Всі знахідки древніх цивілізацій зникли завдяки безкінечній війні в третьому вимірі між кланами сефардів та ашкеназів. Більшість цінностей прибрали собі до рук як одні, так і інші. Решта була зруйнована в ході самої війни. Для того, щоб математично довести правильне вирішення задач, запропонованих інститутом імені Clay, не вистачить ані часу, ані свідомості – не лишилось часу. Хоча можна довести всі ці гіпотези теоретично і по-філософськи зрозуміти їхню суть. Це може допомогти в духовному розвитку людства в цілому. В будь-якому разі після переходу в четвертий вимір ці загадки виявляться для божественної людини манною кашею на підносі: істина завжди лежала під ногами – ви потирали об неї тапці, нехтуючи собою. Шоста раса людей зазнає неймовірної духовної, соціальної, культурної, релігійної та розумової революцій – вони поллються на голови, мов із рогу достатку. Це буде щастя Золотої Епохи, бо ви знайдете відповіді на всі питання, що вас турбували до цього. Більше вас ніщо не турбуватиме.
3. Одним із ребусів тисячоліття вважається проблема Кука. Треба визначити, чи може перевірка правильності вирішення якої-небудь задачі бути більш довготривалою, ніж отримання самого вирішення. Перевіримо.
Задача І. На столі лежать 3-и яблука. 1-е я проковтнув, 2-е з’їли ви, 3-є зникло. Скільки яблук лишилось?
Відповідь. Лишилося три яблука. Перші два яблука, що ми з вами з’їли, потрапили у шлунок, який їх добре відчуває, переваруючи травневим соком. Тепер щодо зниклого яблука. Воно зникло тільки особисто для вас – насправді воно залишилось. Як сказав Ломоносов, „ніщо нізвідки не береться і ніщо безслідно не зникає”. Можливо, ми його не бачимо, але це абсолютно нічого не змінює. Яблуко могло змінити форму, кут своєї точки зору, переміститися в інший вимір, простір чи заземлити відображення себе в часі через призму світла. Тобто, кут точки зору яблука може змінитися відносно нашого: яблуко продовжує лежати на столі, тоді як ми його не бачимо.
В цьому разі перевірка правильності вирішення займає менше часу, ніж вирішення самої задачі.
Задача ІІ. На столі лежать 3-и яблука. 1-е я проковтнув, 2-е з’їли ви, 3-є зникло. Скільки яблук лишилось на столі?
Відповідь. Якщо 1-е я проковтнув, 2-е з’їли ви, то мало б залишитись одне. Але воно зникло – ми перестали його бачити. Питання вимагає не абстрактної (як у попередній задачі), а конкретної відповіді (скільки саме яблук лишилось на столі?). Ми не можемо вважати за власну реальність те, що не має жодних реальних складових особисто для нас (до прикладу, ми не можемо бачити, чути, торкатися, нюхати яблуко). Воно не могло просто так зникнути. Напевно, яблуко кудись поділося. В нас є змога лише припустити, що воно кудись перемістилося. В нас недостатньо почуттів для того, щоб продовжувати його бачити, чути, відчувати або розуміти. Тобто, для нашої особисто реальності яблука в даний момент просторово-часових змін просто-напросто не існує. І для нас вже немає значення, чи лежало яблуко на столі так само, як і чи було воно взагалі, а тільки потім зникло: результат це не змінює – ми не можемо бачити яблуко. Тепер скажіть мені, як можна вирішити задачу, коли ми не бачимо чи не розуміємо одну з її складових? Для нашої реальності яблука не існує. А, може, його й не було. Чи не більш логічним здається вам цей факт? Якщо ми чогось не сприймаємо, то його для нас просто-напросто не існує. Скоріше, нам здалося: це була ілюзія чи ефимерна алюзія, а не яблуко. З іншого боку яке ми мали право братися за вирішення задачі, коли не бачили всіх її складових? Якщо вам називали саму задачу, розкладаючи яблука на столі, то немає сумнівів у тому, що той, хто загадував питання, бачив усі яблука. Певно, його бачили й ви, коли не сказали, що володар задачі є фокусник і брехун. Я приходжу до висновку, що ви бачили всі три яблука. Під час вирішення задачі трапився курйоз – форс-мажорна обставина, від якої ніхто не застрахований. Але сама задача лишилася. Ви обіцяли її вирішити і ніхто не відміняв самого завдання. Вашого. Тому кажіть, скільки лишилось яблук на столі? Всього два, бо те, що ми не бачимо третє яблуко, говорить лише про те, що для нас його не існує. Для цієї задачі відповідь буде три лише в тому разі, коли істота, що її вирішує, зможе бачити всі складові задачі (стіл, усі яблука), задача носитиме детальний характер (у питанні буде уточнено, де саме лишилося стільки-то яблук), творіння розумітиме додаткові складові задачі (такі поняття як „лежать”, „проковтнув”, „з’їли”, „зникло” та „лишилось”) і математична доцільність простору вирішення задач особисто для цієї істоти буде такою самою, як і в третьому вимірі. А поки що ми не бачимо жодного яблука, що зникло. Можливо, ми навіть не помітили, як його не стало. Це не важливо – результат на столі той самий. Одне з’їв я, інше – ви. Третє кудись поділось. Окрім того, що яблук у цій задачі лишилось усього лише два, вони перемістилися всередину мене і вас: структуру яблук відчуває наш шлунок і сік, який у нього подається. Зниклого яблука для нас із вами не існує. В цьому разі перевірка правильності вирішення займає більше часу, ніж вирішення самої задачі. Це тому, що ми конкретизували місце положення певної субстанції. Наприклад, яблука.
Як бачимо, кожна задача дала різний результат. Ідея була одна і та ж – дізнатися кількість яблук. Але перше питання було абстрактним, а друге – конкретним. Тому й відповіді виявилися зовсім різними. Це говорить про те, що перевірка правильності вирішення задачі може бути більш довготривалою за саме вирішення в тому випадку, коли задача поставлена конкретно і необхідно визначити саме певну деталь (в нашому випадку ми конкретизували, скільки саме яблук лишилося на столі). Якщо задача поставлена абстрактно, то вирішення задачі не може бути більш довготривалим, аніж відповідь на саму задачу. В будь-якому разі є лише одна константа: причина і наслідок. Причиною була задача, наслідком – відповідь на неї.
4. Щоб ви змогли трохи перепочити перед розгадками інших загадок тисячоліття, поговоримо про дещо інше. До прикладу, про Астрал. Більшість із вас прагне подорожувати в ньому, але страх перевершує бажання. Сам по собі Астрал і справді доволі небезпечний. До цього дня не було вигадано жодного способу абсолютно захиститися. Я пропоную вам спосіб, досконалість абсолютності якого залежить суто від вас. У кожного свій дім. Як його збудуєте, таким він і буде. Загальний план астралу може бути досить небезпечним, тому я розповім про загальні його небезпеки. Більше того, я допоможу вам збудувати свій Астральний Замок, який допоможе вам захиститися у випадку чого.
Астральну небезпеку становлять:
а) АА-аургени – це істоти, що трансмоделюють квантовий кресмос (космос четвертого виміру) під себе, створюючи перешкоди для вас. Довколишнє середовище при цьому трансмутується, видозмінюючи себе як першопочаток. Завдяки цьому вам стає погано і ви самі собі заважаєте. АА-аургени використовують весь ваш негатив і користуються вашими слабкостями. Наскільки видозмінюється вихідне повідомлення від них, настільки ж видозмінюється вхідне повідомлення для вас. Не обов’язово від них.
б) Ви можете не встигнути повернутися до того, як задзеленчать асферичні дзвони. При цьому ваше тіло прокинеться, а душа залишиться в астралі. Без енергетики у вас не буде розуму, а без розуму – повноцінного тіла. Оскільки тіло не здатне жити без розуму, ви збожеволієте, завдяки чому будете бажати лише смерті. Але у вас не буде розуму для того, щоб придумати власну смерть.
в) Вас можуть загубити астральні тварини у планах власного небуття. Ви можете піти за ними, не розуміючи їхніх малюнків. Ідучи, з часом ви усвідомите власну помилку,– ви ідете за власною тінню. Ваша підсвідомість зреагує захистом – ви залокуєтесь і забудете, як залогінюватись. Ступор вашої проекції – ось що буде. Ні туди, ні сюди. З часом вас можуть віднайти ауре-ургени – в них робота шукачів. Але тих, що губляться, дуже багато. Всі вони однаково потребують допомоги – так ви можете прочекати не одну тисячу років.
г) Глізмофони. Їхнє завдання – з’їсти вас. Вони поїдають душі. Не мертві – живі. Їхня ціль – знайти і знищити. Вони – біороботи, коли хочете. Захиститися від них можна декількома шляхами: збудувавши ідеальний і повноцінний Астральний Замок, відлогінившись від системи чи померти в астралі. Так ви падаєте в мейтрал – але там вас чатують не кращі звірі. Може статися так, що ви забудете пароль – глізмофони впливають на підсвідоміть і від них неможливо сховатись – лише відімкнувши себе.
д) Ви можете забути, як відкривається портальний шлюз – дорога додому. Його можна відкрити, зрозумівши першосуть, поршопочаток і першопричину. Так ви можете трансмоделювати себе в будь-яку частину кресмосу – далі четвертого виміру він вже не квантовий, а геополярний. Вам невідомі вищі правила, тому складно розуміти світосприйняття просвічених аугеляріїв. І портальний шлюз є виходом із цього середовища. Коли ви заплутаєтесь у власній тонкій ниті в астрал (або її переріжуть), ви можете повернутись завдяки шлюзу. Але для цього необхідна неабияка витримка і сила волі розуму першопричини. В протилежному випадку ви опинитесь у випадково створеній дірці міжпереходів.
Це далеко не всі небезпеки, якими наповнений астральний план. Не раджу в нього лізти, не перестрахувавши себе. Коли ви заходите у його Систему, ви щось шукаєте. Можливо, відповідь чи, власне, саме питання. Там ви граєте за його правилами. Часто – не знаючи правил. Їх знати не обов’язково, але треба знати, як себе захистити. Яким чином відлогінитись від Системи?
Можна відкривати свій астрал, пропускаючи необхідні події крізь себе – це вищий пілотаж. У будь-якому разі ви будете користуватися або загальним астралом, або локальним, або власним. Вам у нагоді стане Астральний Замок, який допоможе вам протриматись у випадку чого.
Будуємо Астральний Замок (далі – АЗ). Уявіть собі алмаз. Він ближчить, мов кришталь. У нього є все і нема нічого. Навіть світла немає – тому воно є. Він пропускає світло через призму власних світовідчуттів – через себе. Тому воно з’являється. Його світло. В ньому зберігається світло всієї радуги сили. Тому ви розумієте, як нічого може бути всім. Усе світло всієї ери проходить через вас. Бо ви є радуги сила. Ви є все, що може бути. Усе проміння, чим наповнений всесвіт. Ви – алмаз. Ви зберігаєтесь вічно і зникнути не можете. Зрозумійте, чим наповнений алмаз – зрозумієте себе. Так ви зможете врятуватися від будь-якої потенційної небезпеки в астральному плані: уявляєте себе всесильним алмазом – Богом. І світло його, що йде через вас – усе проміння ясне. Ви розумієте – і прозрієте. Прозрієте – і сміливо подорожуєте алмазом у астральній півкулі головного кресмосу. Вам ніщо не загрожує. Ніколи. Бо ви – алмаз. А всередині вас – Бог. У вас немає страху. Ніякого. Світло нічого не боїться. Ви – світло. Як бачите, збудувати у собі АЗ дуже просто. Зрозумівши його простоту, вам ніщо не загрожує в астральному плані.
Не забувайте, що Астрал має дві гілки енергозбереження та енергопереміщення. Це тому, що гілка тільки одна. Коли ви бачите дві астральні гілки, зливайте її в одне перетворення. Відкрийте у собі алмаз. Бо ви – алмаз. І світло піде через вас. Тільки так ви збудуєте АЗ. Для того, щоб посилити АЗ, треба відкрити в собі дещо більше сокровенних чакр, аніж було необхідно для виконання попередньої вправи. Так ви створите власну Систему Мер Ка Бе, про що пізніше.
5. Раніше маги ходили на війни разом із іншими воїнами. Чародії були набагато сильніші за інших солдатів, але від них самих (без воїнів) не було ніякої користі. Тільки у симбіозі вони досягали Апогею Сили. Теж саме і тепер. Але не ті вже маги. І не ті вже війни. Створити у собі магуса не просто і не складно – він є на межі: сили, можливостей, усього можливого і неможливого.
Тому поговоримо про те, як створюється медіум або як будується симбіоз людини і вищого духа. Людина може відкрити в собі утвору – бажання злиття з Вищими. Це бажання потрапляє в мозковий центр Ом, який „переварює” отриману інформацію, видаючи тим самим енерго-інформаційні імпульси – хвилі. Назад у простір, звідки пішло прийняття. Таким чином ваш індивідуум знаходиться Омом у квантовому кресмосі – космосі четвертого виміру. Якщо ваша душа заслужила на злиття з потойбічним духом своїм розвитком і (або) силою власного бажання, це трапляється з великою вірогідністю перетворення. Після цього ваша душа занурює половину себе в астральний план напівоберстатусу – так би мовити, пред’являє посвідчення власника благодаті самого Ома. Від сили благодаті обробляючого механізму залежить сила вищого духа, що братиме участь у злитті. Від цього залежать і ваші потенційні можливості у найближчому майбутньому. І не лише кількість, а й якість. Це може бути як дух-біс (невіглас, користі від нього ніякої), так і напів-дух (він більше забирає від вас, аніж віддає – має замало сил і можливостей), так і агні-ауре-дух (сила його енергії може не знати меж у потойбіччі, переливаючи частину себе до вашого виміру). Вищі духи дуже перебірливі і, звісно, брезгують слабкорозвиненими людьми з низьким матеріальним статусом і (або) малими можливостями. Ясна річ, дух не просто так зливається з тілом людини – це робиться, до прикладу, для передачі знань. Або для того, щоб злита душа вчинила переворот окремої частини мікросвіту чи щось інше на вибір духа. Вищі духи обирають високорозвинені душі – переважно смиренні. Чим більше недоліків у претендента, тим менше шансів на злиття. Таким чином власне місце вищого духа може зайняти біс-невіглас. Слабкорозвинена людина не відкрізнить, із чим саме вона злилася – порожня ніша буде заповнена. Люди, що не усвідомлюють свого злиття, погано закінчують – вони шкодять собі слабкими альтернативними пророцтвами і неймовірно дурними необачностями як у цьому житті, так і поза ним. Такі люди багато не живуть. Вищі духи не люблять незалатані дірки. Але, навіть коли пройшов процес злиття людини зі слабким духом, від нього можна позбавитись. Це може зробити лише злита людина, здійнявши свій ап-рівень вище до небес. Таким чином, місце слабкого духа може стати вакантним. І ви матимете шанс отримати вищого духа на роль свого помічника, провідника, порадника і партнера. Все залежить від симпатії. Але не забувайте, що, коли відкрили у собі місце для потойбічного духа і злилися з його структурою, вам необхідно не лише брати, а й давати йому. Все, що попросить. Я маю на увазі вищих духів – вони ніколи не просять абищо, а їхні думки неймовірно правильні і справедливі. Духи, що зливаються з людиною, створюючи такий механізм утвори як медіум, мають особливе завдання в частині вашого світу. Тому поставтеся до них серйозно. Вони мають особливі знання, що необхідні всьому людству і вам як частині його. В протилежному випадку ви тільки накличете на себе біду – є багато способів.
Сам процес злиття людини з вищими схожий на склеювання особливою водою двох тарілок. При цьому вони видозмінюються, створюючи сферу. Таку, як Небесні Сфери, тільки простішу. Це відбувається завдяки протилежним модусам поведінки людини і духа, що знаходяться в різних потойбіччях: духа можна вважати сферою, а людину – а-сферою. Вони формують асферичний зв’язок, який і зумовлює таке поняття, як медіумізм.
Медіумізм може проявлятися як за згодою двох сторін, так і без. Найсильніші зі слабких (темних) духів можуть захопити (тимчасово) будь-яке тіло, сформувавши (зруйнувавши) його структуру (частину її). Саме так з’являються біснуваті та припарені. Позитивні вищі духи ніколи не опустяться до того, щоб красти чужу свободу вибору. Їх неможливо обрати – обирають вони. Все залежить від симпатії.
Злиття з духом дає силу. Неабияку силу. Все залежить від сили самого духа. Але ця сила – несправжня. Мати силу медіума і не використовувати її – ось де справжня сила.
6. Боги. Про них багато сказано. І мало написано. Тому, що неможливо записати те, про що вони говорять. Лише мовчки можна передати їхній зміст. Я пишу вам усе це словами, а говорите з ними ви – ось де справжній секрет. Тому слухайте. Кожен Бог дорожить простором, яким він володіє. Від величі Бога залежить кількість простору, що знаходиться в його підпорядкуванні. І навпаки. Сильні світу цього здатні бути Богами у багатьох вимірах водночас. Чим вищий простір довкола Бога, тим частіше він з’являється. Там, де він є і його немає. Боги знаходяться у підпорядкуванні одне одному – гнучка ієрархія має місце. Найсильніші Боги – це ті, що роблять свою справу і не бояться повертатися до ПершоДжерела. Слабкі Боги – це ті, що створюють власний кресмос, трансмоделюючи його під себе. Вони бояться жити у світі Великого ПершоДжерела. Тому ці Боги нічим не кращі за АА-аургенів. В будь-якому разі як сильні, так і слабкі боги мають своїх підлеглих. Нижчі Боги потребують поклоніння собі. Чим вищий Бог, тим менше він потребує поклоніння (або чогось іншого) від вас. З іншого боку не існує ані вищих, ані нижчих Богів. Є Боги – і небоги. Це видно з того, хто боїться повернутися до ПершоДжерела, а хто – ні. Ті, хто боїться, не можуть повернутися – страху там немає місця. Таким чином вони втрачають усі свої лички без права відновлення: небогам необхідно абсолютно все проходити з початку. Вони часто цього не хочуть. Тому створюють власний кресмос. Їхня сила зберігається при них – тому небоги мають певну владу. Але їхня влада – ніщо в порівнянні з тією, яку мають ті Боги, що повертаються до ПершоДжерела, бо воно збільшує Божу міць і силу в усіх вимірах усіх просторів.
7. Ми всі підключені до Системи. До неї можна підключатися усвідомлено. Так роблять Посвячені. Навіщо? Щоб контролювати ситуацію. Наприклад, своє життя плюс декілька інших. Як усвідомлено підключатися до Системи? Про це і поговоримо.
Перш за все треба володіти собою в абсолютному відношенні 1 квант / 44 небуалекулярних частин власної частоти тіла напівмолекулярної свідомості. Земними словами це значить наступне: необхідно налаштувати барабан свого тіла на необхідну частоту – піратську. Природне злиття необхідне. Коли штучне – має абсолютно симулювати природнє. Будь-який недолік зменшує ваші почуття і ваш ап-рівень у гідрокуб: ви не зможете рухати власною душею і контроль ситуації буде для вас недосяжний. Підійдіть до цього свідомо. Будь-який прогріх зводить усе ваше життя нанівець. Або не підходьте взагалі. Лише після досягнення гармонії, балансу і власного апогею співвідношення між внутрішніми і зовнішніми світами можливо все. Відкривається самостійно. Ваше бажання потрібне. Лише тоді у вас буде шанс підключитися до Системи усвідомлено. Всі Посвячені робили так. Як?
Вони будували Власну Систему Мер Ка Бе. І будують. Необхідно пропустити її через призму власних світовідчуттів – через себе. Це Вищий Пілотаж. Так само, як і в АЗ, який ми проходили раніше. Треба підготуватися як слід для того, щоб мати змогу пропускати збалансовану гармонію через себе.
Тепер поговоримо про те, як саме налаштувати своє тіло для цього. Необхідно зрозуміти переважну більшість. Насамперед, Частоту Вібрації. Її Силу і Міць. Могутність і Природне Агні-Его. Начало Начал. Я поясню, як зрозуміти переважну більшість – далі слухайте емоції. Вони вас поведуть. У світі все від серця до серця. Тому слухайте.
Мер Ка Бе є та сила, що лежить у кожному. Але не всі відкривають сокровенні можливості: бояться скарбу, нових можливостей, відповідальності за них. Ті, хто не боїться, відкривають. І в них заходить божественне благословення – Начало Начал.
Спочатку треба відсторонено дивитися на речі. Потім – крізь речі. Тоді не дивитися. Заплющені очі бачать більше. Тому ви бачите. Необхідна зібраність і стриманість. Впевненість у собі. З першого разу не виходить. Ні в кого не виходить. Якщо у вас вийде, це значить, що ви практикували цю техніку в попередніх життях.
Вам легко. Нестримно легко. Ви відчуваєте вітер в очах і простір у собі. Немає значення, сидите ви чи стоїте. Ви маєте відчути вібрацію. Ви похитуєтесь, мов кленовий лист, що висить на дереві. Вам легко. Гаряче і приємно. Ви просто хитаєтесь – ваша поза має бути особливо зручна. Необхідно поекспериментувати, як вам зручніше виявляти кундаліні Мер Ка Бе: стоячи, сидячи або якось іще – просто зручна позиція медитації. Ви похитуєтесь. Вібрація стає вами. Ви – вібрація. Ви – ритм. Ви – стіхія. Ви – любов. Ви – добро. Ви – все. Ви – Бог. Тепер ваше тіло вібрує разом із вами, а ви – з ним. Ви – темп. Гармонійний. Збалансований. Природний. Ви – Вібрація.
Зрозумівши це, ви продовжуєте коливання. Тепер ні про що не думайте – викиньте всі думки від себе. Подалі від голови. Їх не має бути – саме тому вони з’являться. Як швидко – залежить від вас. Ви – вібрація. Не очікуйте на результат. Майте бажання відкритися. Не очікуйте. Ви – вібрація. Ваше тіло гармоніює з усім, чим наповнене все. Ви – вібрація. Ви – вібрація. Ви – вібрація.
Це і є головний секрет відкриття сокровенної чакри Мер Ка Бе – всередині своєї вібрації, бо людина – вібруючий елемент квантового кресмосу. Гармонія і баланс породжує її. Вібрація стає вами, а ви – нею.
Те, що відкриється вами, побачите лише ви і ніхто інший – малюнки ніколи не повторюються. Коли почнете бачити, ви зрозумієте самі, для чого це потрібне. Ясна річ, ви самі знатимете, як цим користуватися і як навчити інших. Скажу одне. Система Мер Ка Бе працює. Вона робить Богів і гідна Богів.
Всі стихії, що зливаються одна в одну, стануть вами в один момент. Цей момент проллється крізь цілу вічність – і ви багато чому навчитесь. І побачите, як кола напівоберталію легко прокручуються повз вас і все, що оточує всі рівні вашої свідомості. І головне. Пам’ятайте, що ви – вібрація.
8. Духи. Поговоримо про духів і їхні можливості. Особи, які знаходяться на один вимір вище від того виміру, до якого вони підключаються, вважаються духами. Таким чином, духи четвертого виміру вважаються духами третього виміру, підключаються до третього виміру з четвертого і слідкують за подіями третього. Головне завдання духів – стежити за перебування особин на вимір нижче від них. Іноді вони втручаються – коли є загроза для існування підопічних створінь. Це головний їхній ребус – допомагати нижчим творінням у розвитку задля розвитку себе та вищих світів.
Духи смиренні, але дуже вибагливі. Ваш покірний слуга теж був духом. Він слідкував за розвитком і збереженням третього виміру, знаходячись у четвертому. Як можна впливати з вищого виміру на нижчий, коли існують кармічні закони, що це забороняють (окрім деяких винятків)? Для впливу на більш низькі рівні гравітації ми приєднуємось до світобуття необхідних істот. Таку обставину називають злиттям. Тому, для певного впливу, духи четвертого виміру сплітаються з людьми третього, формуючи медіумів. Іноді це робиться без відома тих істот, до яких ми приєднуємось – лише в тому випадку, коли знання, що будуть передані, загрожуватимуть тим істотам, до яких ми вливаємось. В цьому випадку є один недолік – іноді структура злитої істоти проривається з-під нашого контролю. Це плата. В інших випадках підопічні духам люди в курсі, що з ними відбувається злиття. Вони усвідомлюють себе медіумами і знають усе, що знають вищі духи. І навпаки. Вони бачать усе те, що бачать вищі духи. І навпаки. Такий закон.
Іноді духам набридає бути лише половиною чаші вагів – все ж таки люди недосконалі. Деякі ставлять палиці в колеса. Рідко трапляються смиренні люди. Іноді нам стає відомо про потенційну небезпеку. І чим більше загроза, тим більше нам відомо. В таких випадках просте злиття виявляється для нас недостатнім. Тому ми народжуємось за всіма правилами, канонами і законами того виміру і простору, в якому відбувається саме народження. І живемо з іншими людьми. Зі сторони ми такі ж, як і вони. Маскуємось. І зрозуміти нашу суть можна лише в деяких випадках:
- спостерігач – магус;
- спостерігач – медіум;
- спостерігач – пророк;
- спостерігач – вищий дух;
- спостерігач – великий бог;
- спостерігач – дуже допитлива людина.
Чим більша небезпека для створінь нижчих вимірів, тим менше ми маскуємось – у нас більше можливостей проявити себе. Саме зараз такі часи. Людям необхідно знати про небезпеку Кінця Світу для того, щоб вони почали боятися. Тоді ми даруємо змогу побороти людський страх: книжками, гіпнозом, спілкуванням, поглядом, тощо. Тобто, всім тим, чим займаються інші люди. Сила йде через нас – Просвічених. Її вбирають у себе всі ті, кому необхідна енергія. Коли люди отримують у собі енергію обраних, вони самі підключаються до Системи Обраних.
Зараз на вашій планеті зібралося найбільше духів за всю історію людства. Всі вони носять маски людини. Одні себе приховують і діють таємно. Інші діють відкрито. В усіх нас є своя місія. І найвеличніші ті духи, що діють максимально відкрито і прозоро; дають найбільше знань і почуттів; попереджають про потенційну небезпеку і показують шляхи для боротьби. Від цих духів найбільше користі. Люди, що сприймають цих духів (не важливо, через що саме) мають дві гілки дієвості: чути і йти слідом або не чути і загубити себе.
Духи розрізняють одне одного за всім. Абсолютно. Нам не обов’язково дивитися, щоб знати. Нам не обов’язково говорити, щоб нас розуміли. Нам не обов’язково народжуватися, щоб діяти. Але ми робимо так, щоб від нас було якнайбільше користі. Ми – найвідданіші солдати за всю історію кресмосу. І це констатація факта – спитайте це саме в інших Обраних. Вони мовчатимуть. І відповідь їхня буде правильною. Смиренність.
9. Життя. Його формація третього виміру. Досить збудувати синусоїду, як абсолютно все третьовимірне стане на свої місця. Життя не постійне. Це зрозуміло. Час від часу воно то підскакує вгору, то падає вниз. Сила руху вгору (так само, як і вниз), контролюється душею „n”, що займає певне тіло „p”. У цьому випадку все залежить від карми, думок, дії і протидії певної душі „n”. Наше життя рухається бубликом у вигляді синусоїди. Вихід у наступний (четвертий) вимір доступний лише після того, як душа усвідомить своє положення у бублику, що оточений кулею змісту. Тоді для душі „n” відкривається гіпершнур „gp”, який і зможе перетягувати душу з одного виміру до іншого. Чим вищий у душі „n” апгрейд „ap”, тим більше в неї можливостей як у самому „gp”, так і поза ним.
10. Кожна душа складається із особливих стихій, які формують і створюють душу самої душі. Розвитком стихій можна займатися самостійно у будь-якій формі самої душі. Не буду багато говорити про астральний план, ментальний, ефірний та інші, бо ви, певно, знаєте про це з інших джерел. Не буду їх заперечувати чи корегувати – мало часу відведено мені у вашій землі. Краще я приділю особливу увагу стихійному утворенню душі.
Утвора кожної душі формується зі стихій. У кожному вимірі прояв цих стихій зовсім різний. Це закономірно – в залежності від рівня просторово-часових змін різних рівнів гравітації як самих вимірів, так і їх складових, що формують їхню взаємозалежність. Наприклад, у третьому вимірі ці стихії проявляються у вигляді звичних вам Сонця, Води, Повітря, Землі.
Кожна душа складається зі стихій, які мають додаткові підрозділи. Кожна стихія дає душі неповторну особливість того виміру, в якій знаходиться сама душа. З іншого боку, ті душі, що подорожують у більш високих вимірах і планах гравітації, мають змогу зрозуміти ті стихії, якими наповнені вищі виміри: так відкриваються додаткові чакри – сокровенні можливості.
Але поговоримо про стихії третього виміру, що формують треті душі. За канонами спілкування міжвимірних істот прийнято вживати слова „треті”, „четверті”, „дев’яті” (до прикладу, душі), що означає рівень гравітації їхнього основного левела (фази) – вимір, у якому перебуває їхня оболонка. Прошу не плутати душі з духами, бо духи – це істоти, що впливають на душі більш низького виміру, ніж власний; при цьому духи знаходяться на один вимір вище за сферу свого впливу. Тепер щодо самих стихій.
Тоді як душі складаються зі стихій, стихії складаються із душ. Природний симбіоз, так би мовити: одні без інших існувати не можуть. Це один із законів гармонії, в якій абсолютно все закономірно. Кожна стихія дає моживість кожній душі отримати унікальну можливість, яка буде доступна після відкриття – коли душа усвідомить свою приналежність до стихій. Найкраще, коли душа поєднує всі стихії в гармонійному порядку стихійної вібрації.
Сонце. Сила Світла. Приналежність до Бога. Інша назва – Агні. Найголовніша стихія – без Сонця зовсім нічого б не було. Основа всього сущого всюдисущого. Найперша Стихія, створена ПершоСилою. Ця стихія говорить про те, що душа є Богом – це дарує властиве всім Богам право недоторканості темних устроїв (наприклад, у третьому вимірі це демони, в четвертому - аургени). Душі, які мають усередині себе Сонце, можуть відкрити велику кількість божественних можливостей. Не всі. Всі божественні особливості можна відкрити лише після розуміння всіх 16-ти а-сфер. Тобто, коли душі стають Богами у п’ятому вимірі. Але душі так само можуть перейти до підрозділу Богів із четвертого виміру – коли зануруються у п’ятий. Перелічувати можливості Бога немає змісту – в мене не вистачить паперу. Але деякі можна назвати.
- левітація – переміщення оболонки у космосі і кресмосі (сюди відносимо політ у повітрі для космосу третього виміру та плавання у квантах кресмосу четвертого; перед, під час або після польоту чи плавання оболонка чи свідомість самої душі не дислокується – не зникає);
- телепатія – переміщення думки на гіпервідстань сукупності квантових переходів (відстань переміщення сили думки залежить від розвитку Сонячних можливостей – чим більша сукупність квантів формує структуру душі, тим далі – вище – думка може передаватися; при божественному розвитку агні-формації думки можна як одержувати, так і передавати повз трильяди – безкінечну більшість – галактик за долю секунди);
- телекінез – розуміння сили думки душ, які знаходяться на меншому рівні розвитку від власника цієї особливості (рівноцінні творіння звикли блокуватися, а до розуму вищих вам поки що не дотягнутися);
- портуляція – переміщення свідомості разом із тілом у будь-яку частину гіперпростору, відкриваючи при цьому а-сферичну дірку, що межує з півкулями розуміння сили розуму (ви зникаєте з поточного місця дислокації для появи у необхідному, змінюючи простір під себе, не відлогінюючись при цьому від Системи);
- чинікреція – розуміння сили думки, записаної на будь-якому матеріальному чи нематеріальному носії (наприклад, читаючи книгу, ви контактуєте з померлим автором або його першоджерелом у пошуку необхідної – додаткової – інформації);
- дискреація або ченнелінг – можливість виходу на контакт для передачі знань чи можливостей із будь-якою особою, величиною, структурою, організмом чи механізмом, тощо (при цьому немає жодного значення, матеріальна чи нематеріальна структура формує особу, з якою ви дискреюєтесь – усе залежить як від ваших можливостей у вигляді духа, так і доступності підченнельного організму та його можливостей).
Головна функція Сонця – формуюча. Світло створює фундамент для закладання божественних можливостей усередину людини, звідки і спрямовуються мережа Бога нагору. Сонце матерії третього виміру проявляється в усіх світлих формах: вогонь, зорі, тощо. Сонце насичує кожного з нас і виходить із середини. Сонце – Земний прояв Бога.
Вода – Небесний прояв Бога. Головне джерело інформації на планеті Земля. Найбільше джерело уподібнення істот світоформації. На відміну від Сонячної енергії, Водяна виходить не з середини, а ззовні – за допомогою перетягування на себе чи від себе тонких ниток – їх видно в інфра-ультрафіолетових променях – люди їх можуть винайти всередині себе з 2016-го до 2056-го року: все залежить від сили Небесних катаклізмів Кінця (і початку) Світу в 2013-му році. Сила Небесного духу Води знаходяться в усіх структурах. І всі структури складаються з неї. Чим більше Води у певному організмі, тим більше можливостей цієї стихії він має. Водяні навички допомагають душі бути Богом і підтримувати його силу: насичувати структуру і давати напитися розуму превеликого. Сила Води переважно посилює Сонячні можливості. Така роль Води – посилювальна та інформативна. Перерахую декілька можливостей цієї стихії.
- клонування – копія певної особини до вигляду нового зразка з портуляційними змінами. Вираховуєтся за наступним алгоритмом:
п1 – кл = п2 + пз, де п1 – перший піддослідний, кл – якого клонують = п2 – другий піддослідний + портуляційні зміни.
Тобто, другий піддослідний має бути новим індивідуумом – хай навіть того ж типу формації. В протилежному випадку це порушення кармічних законів. Згідно законами Творця причетні до копіювання без додачі нових портуляційних характеристик караються тричі: за життя (хвороби, смерть рідних), у перервах між життями (колом ауру, аурагреєм ахматус) та в наступному житті (в залежності від характеру причетності). До того ж особливо причетні каратимуться позбавленням волі (у перервах між життями) на термін від шестидесяти агніусів до сорока двох аургів. В залежності від вироку суддів позбавлення волі може проходити як у вигляді страждання, так і у вигляді сну. Щодо останнього – це найгірше покарання, бо: душа не може спостерігати за помилками інших, душа не навчається розуму у Великих Учителів. І, як наслідок, абсолютна деградація. Справа в тому, що в той час, як душа буде спати, інші здіймуться на більш високий рівень гравітації власної ієрархії, а покараній душі доведеться спочатку проходити всі кола Сансари. Цього якраз має вистачити для доцільного покарання. Кармічні закони Творця абсолютно справедливі – такими вони були створені. Тому, коли людина вирішила бути Господом Богом, хай знає Правила Гри;
- агні-ауре-формація – з’єднання з іншими а-сферами за допомогою тонких ниток (у цьому разі клубок знаходиться у вашій голові, а нитки – у ваших руках; ви випромінюєте силу водяного світла, а сила світла води випромінює вас);
- морегумбус – можливість швидкого плавання у четвертому і надзвукового польоту у третьому вимірах (доступне після тренувань у хвилях вібрації четвертого виміру);
- громографнус – здатність швидкого писання під диктовку (актуальна для медіумів як пишучих, так і механічних, магусів, несвідомо розподілених письменників, людей, які усвідомлюють і не усвідомлюють свого підключення до вищих каналів розуму).
Вода посилює: левітацію, телепатію, телекінез, гіпноз, портуляцію, чинікрецію, ченнелінг, тощо. Окрім того, що Вода посилює додаткові сокровенні можливості, вона ще посилює і головні можливості. Врешті, так само, як і Сонце, Земля і Повітря. Їхня енергія посилює такі основні можливості: швидкість руху, напрям зору, силу розуму, ауру підключення, тощо. У земних матеріальних проявах Вода виявляється в якості рік, озер, крові людини, соку дерев, тощо.
Повітря – суміш Небесної і Земної енергій. Формується завдяки поєднанню Сонця і Води – їх злиття. Без поєднання двох стихій цю відкрити неможливо. Ця стихія необхідна як для підвищення сили двох попередніх стихій, так і посилення головних можливостей, так і для розвитку деяких додаткових. Наведу декілька прикладів.
- почуття – ви отримуєте на одне почуття більше. Третє око, коли хочете. В усіх Небесних творінь (у матеріальному плані це, до прикладу, птахи) ця здатність дається від народження. Небесні творіння, до прикладу, можуть відчувати потенційну небезпеку. Це дає їм перевагу. Є дві гілки. Небесні творіння, як і всі ми, обирають одну з двох: змінюють місце дислокації чи дають бій;
- коннект – вищий пілотаж ченнелінгу з ефектом присутності. За допомогою нього можна пропускати Мер Ка Бе через себе, відкривати АЗ у собі, крієзуватися крізь Бога і в Ньому. Це дає вам перевагу серед інших челленджерів, магусів, медіумів і пророків, тощо. У вас більше повноважень у третьому вимірі, завдяки чому саме ви маєте незрівнянно більше шансів на злиття з найвищим духом виміром вище. Ті, хто не розуміє коннект і його місце дислокації, не зможуть прийняти у собі вищу формацію у вигляді духовної сублімації;
- крієзація – духовна сублімація з тими особинами, індивідуумами чи механізмами, спілкування з якими ви вважаєте за необхідне. У випадку згоди з іншого боку простору (звідти, куди ви даєте запит у вигляді енегро- чи енерго-інформаційної хвилі), ви зможете крієзуватися крізь космос, кресмос, тощо. У випадку крієзуючого челлендженгу не має жодного значення дислокація контактуючих індивідуумів: вони можуть бути як у всесвіті, так і поза ним.
Злиття з Повітрям дає змогу розуміти Природу-Мати: хоча б на початковому рівні. Після розуміння Її божественної суті можна відкрити саму Землю як власну стихію. Кармічні закони не вітають тих індивідуумів, які починають із Землі як першої стихії. Саме так з’явилися некроманти та інша нежить. З ними ніхто не вітається. Особливо Вищі. Це тому, що темні пішли не тим шляхом – приземленим і ницим. Я пропоную найбезпечніший варіант розвитку стихій у собі. Мій метод розвитку вашої душі не порушує кармічних законів і не обходить їхню привабливість. Тому етапи розвитку стихій у собі мають бути наступні: Сонце, Вода, Повітря, Земля. Не переплутайте – наслідки можуть бути якнайгірші. Коли зробите все у потрібному порядку – Сонце – Вода – Повітря – Земля – ви станете Богом.
Земля: приземлена стихія небесної ієрархії – Небо на землі. До того ж Земля є мініпроектом Неба. Як і решта проектів, Земля в якості планети недосконала, бо це проект людини. Але Стихія Землі за планом Творця найвичерпніша, найгармонійніша і найзбалансованіша. Вона є Природа-Мати. Це заключна стихія формування людини-бога. Розуміння Землі дарує право безкоштовного переходу з третього до четвертого виміру. Частина п’ятої раси людей, які зрозуміють Землю після Сонця, Води і Повітря, автоматично переходять у вищі плани людства шостої раси. Такий закон. Окрім того, що всі можливості (як головні, так і додаткові) посилюються, з’являються нові. Декілька прикладів розміщую нижче.
- сьоме почуття посилюється – ви можете відчувати потенційну небезпеку як мінімум удвічі більше для себе. У вас відкриваються сокровенні чакри особливості, що дає вам змогу відчувати небезпеку для інших – передбачати її для всіх. Чим вищу небезпеку душа передбачає і чим більше людей ідуть за нею, тим вищий статус самої душі, її злиття і злиття після її злиття;
- з’являється восьме почуття – здатність передавати сьоме почуття іншим людям. Так ви можете навчати людей ставати, до прикладу, Богами на Землі;
- з’являється дев’яте почуття – здатність бачити все наскрізь;
- з’являється десяте почуття – у вас відкривається Великий Канал. Тепер ви можете бачити і розуміти все на світі. Давати правильні задачі, розв’язувати досконалі вирішення і жити мудро;
- з’являється одинадцяте почуття – людина стає абсолютним Богом. І не важливо, де їй це відкрилося: на Землі, в Небі, під Землею чи над Землею.
Після того, як людина стає Богом, у неї вибір є: злетіти у Небо чи залишитись на Землі. Злетіти у Небо можна як у прямому, так і переносному значенні – це теж обирається людиною-богом. Залишитись на Землі можна у вигляді Бога для того, щоб передати свої знання, здібності чи навички іншим людям. Це вітається. Боги не бувають корисливими. Навіть якщо в минулому були простими смертними. Тому після відпрацювання на Землі у вигляді Бога понад норму, в Небі вас зустрінуть як справжніх Богів. Це верх духовного екстазу. Заради цього варто жити. Після цього ви стаєте Богами і в Небі. Тому не забувайте про розвиток власних стихій: Сонце – Вода – Повітря – Земля.
11. У кожної програми, підключеної до Системи, своє завдання: хтось лікує, хтось мурує, хтось навчає, а хтось грає, тощо. Кожна програма повинна прагнути як власного прогресу, так і розвитку інших людей. Це вітається.
У війні між сефардами і ашкеназами кожен грає свою роль: воїнів чи мирних громадян. У кожного є вибір. Ви самі створюєте для себе обставини життя у Небі, після чого потрапляєте на Землю: ви мусите справлятися з усіма вправами. Інакше доведеться брати репетитора чи проходити все заново. І робити вибір лише вам: бути гарними чи поганими акторами.
Система ніколи не виходить з ладу. Зламатися можуть лише програми. Тоді їх лікують. Призначають певні процедури, що залежать від балансу чи дисбалансу внутрішньої і зовнішньої карми. Ліками можуть бути застуди, хронічні хвороби, болячки рідних і дітей, відсутність дітей, смерть дітей і близьких, аварії рідних людей, тощо. Все, що не робиться, робиться на добро. Тому, коли програма хворіє або щось трапилось не так, головне її завдання – сісти і подумати, що вона зробила не так, і де допустилася помилки. Після того, як програма справедливо осмислює задачу, на допомогу їх приходить її вирішення – так розв’язується ребус. Після цього позитивна карма від вирішення задачі спрямовується на ліквідацію наслідків негативної карми (коли це можливо). Саме так відбувається розвиток програм у Системі – за Небесними практиками. Розвиваючи у собі певні методики, ви оволодіваєте Небесними практиками. Таким чином у вас є змога уникнути подальших кармічних наслідків. Такий закон.
Кажучи про закони, необхідно згадати головний закон Системи: все, що дається, дається відповідно до часу і розвитку того, хто отримує дари. Ну звісно. Хіба ж міг неандерталець оцінити всі принади атомної електростанції?
Системи знаходяться у Системах, а ті в свою чергу у своїх Системах. Є Системи більшого порядку, а є меншого; є мудрішого, а є і дурнішого. Але всі вони досконалі. Єдине, що їх відрізняє – це місцеположення у Світовій Ієрархії. Оскільки все знаходиться в ієрархічному порядку, по Системам можна подорожувати. Наприклад, для того, щоб вийти в Асрал, ми проникаємо з однієї Системи в іншу, створюючи при цьому тимчасову дірку гіперпростору. Це щось на кшталт малого проекту гіпершнура. Завдяки цьому виникають дві особливості: по-перше, в нас є змога повернутися до попередньої Системи, по-друге, нас можуть знайти шукачі. Окрім того, що в нас є можливість переходити з однієї Системи до іншої і назад, ми можемо не повертатися назад і подорожувати до більш високих планів буття. Скупчення Систем у Системах називається децентраліями. Системи знаходяться у такому собі кошику, бо їх сукупність формує цей кошик. Його називаємо а-сферою. Дві а-сфери формують Сферу: це схоже на дві тарілі, що поєднуються серцевинами і стають одним цілим. А-сфери зливаються так само, як і вищий дух із медіумом. Вони формують одну і ту ж структуру – Сферу. Тільки у випадку Сфери сукупності Систем маємо справу з вагомо більшою структурою більш високого ступеню ієрархії.
У Системі Програм існують Програми-Ключі – це найважливіші програми, що ходять землею. Найважливіші тому, що їхнє завдання – бути ключниками і відкривати двері інших. Ефірні творіння називають їх Кеями тому, що вони належать до ефірної будови ближче за все. У них майже необмежені можливості. Вони мають ключі від усіх дверей, окрім недоступних. Серед недоступних є двері їх самих: вони відкриваються лише після того, як Кей виконує завдання, послане Небом – розкрити замки інших творінь, до прикладу, людей. Кеї часто не усвідомлюють того, що вони – ключники. Іноді з ними говорять. Незалежно від цього всі вони розкривають двері інших – особливі чакри тонкого виміру певної особливості та характеристики творіння „n”. Знайти в житті Кею або Кея прирівнюється до знаходження власного Призначення – ключники на свідомому, підсвідомому чи надсвідомому (в залежності від складності ситуації) рівні дають шлях, де шукати Велике Призначення.
В залежності від розвитку Системи нам видно розвиток самих істот. І напаки. Кількість Систем – трильяди (безмежна більшість). Якість Систем – абсолютна (ідеальна). Чим вище знаходиться Система у стихійній ієрархії, тим більше персонажів і характеристик, які її наповнюють.
12. Серед ребусів тисячоліття вчені виділяють рівняння Нав’є – Стокса. Вони описують повітряні потоки, що утримують об’єкт у повітрі. Зараз рівняння вирішують за приблизними формулами. Вчені хочуть віднайти точні й навести докази, що у тривимірному просторі існує рішення завдань, яке вірне завжди. Відповідь – ні. У тривимірному просторі не може існувати рівнянь, які вірні завжди. А навіть коли б вони мали змогу існувати, ніхто б не зміг їх назвати – немає тривимірних слів, якими це можна описати. Але нічого. Все є розвиток. І перехід у четвертий вимір гармонічних вібрацій доступний з 2013-го року, коли відповідь на ці запитання вже не буде потрібна. Бо всі знатимуть вирішення задач. А навіщо вирішувати те, що стане відоме всім після квантового переходу планети у плазмовий вимір новий?
13. Те ж саме стосується гіпотези Римана. У ній говориться про так звані прості числа, до прикладу, „2”, „3”, „5”, „7” і т.д., що діляться лише самі на себе. Невідомо, скільки їх усього. Риман вважав, що можна визначити і знайти закономірність їх розподілу.
Справа в тому, що прості числа виходять за межі третього виміру одразу після їх „n”-ного збільшення. Приблизний початок вирішення задачі я наведу. Але він не може бути досконалим – у третьому вимірі ніщо не досконале. Звісно, діють ідеальні кармічні закони. Але вони, так само як і духи, впливають на третій вимір із четвертого – у них більше важелів впливу. Тепер щодо задачі. Вирішити її буде можна після Кінця матеріального Світу третього виміру. Попереднє вирішення розміщене далі.
Певну закономірність і справді можна знайти. В цьому нам допоможе „правило осені”: за весною іде літо, а за літом – зима; за днем настає ніч, а за ніччю – день; за молодістю настає старість, а за старістю – молодість. Необхідно визначити закономірність розподілу простих чисел „2”, „3”, „5” і „7”.
Усі ці цифри зростають у певній послідовності арифметичної прогрессії на півтори величини від першосуті попередньої нумерації. Тобто, півтори величини вгору від першосуті числа „2” буде „1”; півтори величини вгору від першосуті цифри „3” буде „2”; півтори величини вгору від першосуті цифри „5” буде „2”. Додавши останній коефіцієнт прорахунку (наприклад, цифру „2”) до самого числа ми визначимо, яке саме число сформується.
Вводимо наступну формулу:
„n” + кп = р, де „n” – будь-яке просте число, „кп” – коефіцієнт передачі, „р” – розподіл, „+” - плюсове розподілення чисел.
Тобто, 5 + 2 = 7, де „5” – випадкове просте число, „2” – коефіцієнт передачі, „7” – розподіл величин „5” і „2”.
Як бачимо, величини можуть зростати як угору, так і вниз: діють шкали „x” та „y”. Тому ця ж формула актуальна і у зворотньому порядку:
Тепер найскладніше. Залежно від важливості задачі змінюється і прорахунок самої першосуті цифри „n”. Як прораховується першосуть числа „n”? Для цього треба визначити коефіцієнт передачі у тимчасовому розрахунку:
Уявімо цифру „5”. Кожне число розбивається на одиниці. У випадку з цифрою „5” буде наступне. 5 = 1 + 1 + 1 + 1 + 1. Між цифрами 4-ри плюси. Це значення ділимо на два, отримавши тим самим коефіцієнт передачі „2”. Завдяки цьому вирішуємо і саму задачу. До речі, щодо вирішення. Цю задачу люди вирішуватимуть двома способами: люди шостої раси ділитимуть ці числа на ті самі цифри і множитимуть на структуру, в залежності від простоти і складності самих чисел.
Наступне. Вирішення задачі з цифрою „7” у цьому напрямку не відбудеться – це число належить до структури чисел астрального плану, магічних чисел ментального і формуючих ефірного, тощо. Людство розв’яже ці задачі після переходу в четвертий вимір. Я привідкрив вам двері щодо цього, але більше нічого не зроблю. Людство ще не зросло духовно для того, щоб це розуміти. Хай це завдання буде індикатором: коли вирішиться ця задача, ви будете знати, що духовний рівень людини трохи зріс. Тоді, коли ви про це дізнаєтесь, для вас уже не буде загадкою, що таке першосуть структури числа і як вирішувати задачі з цією складовою. Бо не ті вже будуть задачі. І люди не ті. До слова, після Кінця матеріального Світу і початку Духовного ви розв’яжете гіпотезу Берча і Свіннертон – Дайера. Для вас не складе жодних труднощів вирішити рівняння з трьома невідомими, зведеними в ступінь. Більше того, ви зможете визначити, як їх вирішувати, незалежно від складності. Ви, люди, вирішите багато задач, бо їх для вас тоді не буде.
14. Можу дещо сказати про гіпотезу Ходжа, яка теж належить до ребусів тисячоліття. Справа в тому, що у ХХ столітті математики відкрили метод дослідження форми складних об’єктів. Ідея в тому, щоб використовувати замість самого об’єкта прості „цеглинки”, що складаються між собою та створюють його подобу. Вчені намагаються довести, що це можливо завжди. Насправді це не так. Ця теорія справедлива лише в четвертому і вищих вимірах. Там не буде жодних проблем зі створенням необхідної кількості цеглинок – ваші думки стануть цими самими цеглинками. Такими цеглинами слід вважати інформацію. А саме її найменші мікрочастинки – лептони. Якщо людина не підключена до банку ВКР (Вищого Космічного Розуму), її лептони, виходячи до ноосфери (оболонки розуму) розвіюються. Така людина бачить лише свою абсолютну реальність. Люди, підключені до ВКР, мають ап-лептони: їх розум абсолютно чистий і недоступний для темних сутностей, які створюють ірреальну ілюзію власної реальності. Цеглинки матеріального плану можна вважати річчю. Так само, як і решта всього третьовимірного. Речі поділяються на нульові та набуті. Нульові (тільки-но створені) не мають жодної цінності: ані моральної, ані культурної, ані матеріальної, ані астральної, ані ментальної, ані ефірної, тощо. Зовсім інша справа з набутими речами: чим старіша (старша) річ, тим більша її цінність у всіх планах буття. Це тому, що цінність речі визначає історія події: чим більше історій пов’язано з певної річчю, тим безцінніша вона.
15. Інші світи грають із нами у пантоміми. Вони говорять сурбіюючими символами на частоті своїх вібрацій. Ми їх не чуємо. Точніше, не всі чують. Як бачити символи? Вищі знаки схожі на знаки для автомобілістів: як звичні, так і приховані. Звичними вважаємо ті знаки, що стоять під дорогою. Всі бажаючі можуть їх побачити, доторкнутися, але зрозуміють лише ті, хто має права. Вони вказують на швидкість руху, попереджають про потенційну небезпеку, пропонують певну допомогу. Приховані знаки розуміють лише ті, хто знає мову автомобілістів. Наприклад, шофери зустрічної смуги попереджають про пости ДАІ блиманням фар, тощо.
Схожі мови спілкування є у тварин, птахів, рослин, мікроогранізмів, тощо. Не лише в нашому вимірі – всі живі істоти мають свою мову. Для того, щоб розуміти мови ці, не обов’язково знати їх – досить Духовного Знання. Через посередництво вищого духа або просвітлення внутрішньої духовності ви зможете не лише бачити, а й розуміти універсальну мову абсолютно всіх Галактичних Спільнот. Сьогодні ви розумієте не всі мови життя. Але ця Книга може допомогти вам отримати права водія всіх планів буття – ваше бажання потрібне.
Вищі Знаки діють і даються за тими ж принципами і канонами – необхідно отримати права доступу до Вищих Планів. Головне для цього – мати бажання бачити і розуміти Їх. Мати бажання вчитися Вищим Законам. Вищі Знання отримують усі Посвячені. Тому для того, щоб отримати Їх, необхідно стати Посвяченим організмом. Ця Книга саме на це і спрямована: ваші сокровенні чакри відкриваються – одна за одною.
16. У попередніх втіленнях ви були всіма тими, ким тільки можна уявити. Тому поговоримо про те, для чого ви зараз прийшли у цей світ: кому і навіщо це потрібно? Це треба перш за все вам самим, бо зараз ви отримуєте той досвід, який раніше отримати не змогли б. І справа не в тому, що коли ви раніше народжувалися на цій землі, ви не навчалися жити по-справжньому. Справа в тому, що, коли ви переродилися тепер, це означає, що ваша душа готова зрозуміти Вищі Знання, дані Згори для того, щоб навчити нас. Ви живете зараз для того, щоб зустріти Кінець Світу з усмішкою на обличчі, тому що ви знаєте, що після нього буде Рай. Як на Землі, так і в Небі. Ви розумієте, що більше вам не треба псувати стосунки з Усесвітом і жити в Гармонії з ним. Ви прекрасно орієнтуєтеся в тому, що після кінця обов’язково буде початок, оскільки початок неможливий без кінця. І головне – ви зараз живете для того, щоб отримати Вище Пізнання і Стати Посвяченим Богом. Ніде, окрім теперішнього періоду, ви не зможете з такою шаленою швидкістю здобути таку необмежену кількість Знань. Виміри зараз переплітаються. І не лише третій із четвертим, а й третій із п’ятим, шостим, сьомим, восьмим, тощо. Ви живете для того, щоб Зрозуміти Себе на Землі, відкрити Своє Я – ЄСМЬ і Підключитися до банку ВКР.
Книга Життя:
-Книга Спасіння
-Книга Розуму
-Книга Мудрості
