Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2584
Творів: 46958
Рецензій: 91367

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Мініатюра

Вона сьогодні пішла…

© Дара К., 14-03-2010

      Вона прощалася і йшла сьогодні від мене. Поважно збирала свої речі, складаючи їх до валізи поволі та достойно. Це видавалося навіть тоскним, тому що на показ театрально показувалися всі шати, які колись принесла з собою, ніби натяк – ти ще пожалієш за мною, милий, бо таких жінок тримають зі всіх сил, а ти... Щоразу одне і теж. Упевнений, і цього разу ти таки щось своє залишиш у моїй шафі зумисне і повернешся на день чи два, маючи привід, примітивний хід, який ніколи не спрацьовує. Білі перли, твоє найкраще лілейне плаття, погаптоване сріблястими квітами, шкатулка заповнена лискучими цяцьками... Зазираєш мені в очі: чекаєш, а раптом я схоплю тебе за руку, впаду навколішки, попрошу залишитися, буду слізно благати – зжалься, не йди. Знаєш, а я звик до тебе, до твоєї чистоти та одноколірності, бо ти таки мені потрібна, як і твої очі, губи, подих – чаруючий на вдиху облудою та майже вбивчий на видиху, бо та врода оманлива. Але я мовчу, встидливо опустивши додолу очі, наче шукаю на долівці вчорашнього дня…

      Я так і сидітиму на дивані, коли ти підійдеш до мене впритул. Речі спаковано у білу валізу. О, так, у досконалих жінок навіть валізи майже непорочнобілі. Я слухаю, як ти дихаєш. Подих прискорений від хвилювання. Ти даєш ще один шанс мені і собі теж – вхопити тебе за руку, навіть отого жесту буде достатньо, щоб ти залишилася. Калатає серце слабкого до вроди та жіночих сліз чоловіка, бо ти прекрасна, дивна у своїй скорботі,  казкова у своєму відчаї. О, так – ти не хочеш йти, так, не хочеш, але мусиш, бо коханий тебе не держить. Очі – зорі на блідому обличчі, мені здається, що зараз заплачеш і з твого обличчя додолу скотяться сльози… Але ти стримуєшся, можливо надсилу, майже чую, як зі всіх потуг втискуєш до середини разом з пелехом сльозливим відчай та біль. Такі красиві не плачуть, плачуть завжди за ними – а вони зневажають сльози, вродливі аж до крижаного холоду в погляді і зневажання слабкості в усіх проявах.

      Ти гордо піднімаєш голову, розвертаєшся на високих підборах, шарпаєш різко валізу на себе. Цокають підбори, мовби доля забиває цвяхи в домовину нашого з тобою минулого, на порозі біля самих дверей озираєшся – останній шанс. Я це знаю, бо навіть не підношу голову, щоб не кинутися тобі навперейми. Хіба можна дати піти такій жінці, просто так, мовчки?

      Можна, заради іншої жінки.

      Я стою біля вікна. Ти йдеш вулицею, твої черевики на білому снігу залишають мокрі сліди. Ти полишаєш мене красиво, не озираючись, мить – і біла завіса останнього в цьому році густого снігу ховає тебе від мене. От і все – прощай, кохана!

      Прощай, кохана Зимо. В двері хтось наполегливо та жваво грюкає. Та панна така нетерпелива, спробуй її не впустити…

      - Привіт! Чого так довго? Прокидайся, сонько! Невже не сумував за мною? – і в кімнату вривається теплий вітерець, лагідне світло, запах квітів, багато сонця та музики, а ще блакитні очі юнки.
      - Здраствуй, Весно! Я чекав – заходь. Ти вдома.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 5

Рецензії на цей твір

Майже поезія.

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Наталка Ліщинська, 22-03-2010

Несподіваний поворот

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Зоряна Львів, 17-03-2010

Здогадалася,

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Ніка Нікалео / Veronica, 15-03-2010

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Тала Владмирова, 15-03-2010

гарно

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Victor Artxauz, 14-03-2010

Балуваний...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Петро Домаха, 14-03-2010

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© петро старух, 14-03-2010

Природа поводиться...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Цибенко, 14-03-2010

Так починалась Весна...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Анастасія Грім, 14-03-2010

Замість акомпонементу.

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Залєвський Петро, 14-03-2010

Досить нестандартне закінчення...

© Саня Сакура (Чучаєв), 14-03-2010

Досить нестандартне закінчення...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Саня Сакура (Чучаєв), 14-03-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.62231016159058 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …
КОНСТИТУЦІЯ У КОМІКСАХ
Конституція у коміксах_medium_size у форматі PDF Конституція у коміксах_medium_size у форматі EPUB Брати …
Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …