Це розповідь про людей, які перед сходом зорі християнства вперше зіткнулись з феноменом віри, про те, як під її впливом змінилося їхнє життя, їхні долі.
"Бог запізнюється" - правдива розповідь про месіянську добу на теренах Юдеї й Риму на початку нашого віку. Захоплююча історія кохання юдейки й римлянина, на фоні повстань і бунтів месіанської доби.
- Це книга про історичний період, який античні письменники, немов, змовившись, замовчували, якій згодом самі дослідники дали назву "мовчання віку"... Твір, що його тримаєте в руках не вимисел - він побудований на артефактах історії тієї доби, що вдалося віднайти у філософських, літературних та богословських джерелах того часу.
- Правдива розповідь про їхні вірування, побут і звичаї. Про те, як любили, якими були сімейні і міжродові стосунки.
- Довідаєтесь дещо більше про найяскравішу, найхаризматичнішу особистість в історії християнства – Івана Хрестителя, чи Ха Матбіла, як його називали учні, який у Божому замислі спасіння поруч з Ісусом відігравав одну із центральних ролей.
- Союз "Божих Обранців" – хто це? Тоталітарна секта, орден, перший на землі монастир, чи все ж це група людей, які своїми поглядами, стилем життя, надовго випередили вік, і епоху, в якій жили, й відкрили еру Священної Історії?
- Хто такий Машала - "Море Хаседек" – Учитель Праведности? У чому загадковість побуту й соціяльної організації спільноти пустельників ним організованих? Чому Пліній Старший називав їх "особливою породою людей"? В яких стосунках перебував із ними найбільший філософ того часу - Філон Александрійський?
- "Есени", "Кумранці" й "Іваніти"чи "Менданти"? - це всього лише відголосок сивої давнини? Чи із представниками цих релігійних течій можна зустрітись й сьогодні?
- Якими насправді були Понтій Пилат та знані особистости, адже їхні історичні образи й ті, які знаємо з євангелій, часами кардинально різняться...
- Довідаєтесь про чарівну природу, флору і фауну Ізраїлю - Обіцяної Землі, якою вона була коли по ній ходив Син Божий - Ісус.
А ище, найголовніше, в романі автор намагається дослідити проблему особистости в стосунках із самим собою, і в її взаємовідносинах з суспільством.
Вступне слово
Знаємо мало не усе, про історію Єгипту, Шумерського царства, розквіту Греції та Риму - епох віддалених від нас у часі. Початок же нашого віку загорнений у пелену таємниці. Цей період називають ище "мовчанням віку". Античні письменники, немов, змовившись зберігають мовчанку про першопочаткове християнство.
...Початок нового віку, нової ери. Безумовно, чільною особистістю цього перехідного періоду поряд з Ісусом був Іван Хреститель, коли ж брати в хронологічному порядку, то спочатку на світовій арені бачимо Івана Хрестителя, опісля вже охрещеного ним Ісуса: "А коли видано Івана, Ісус прийшов у Галілею і проповідував там Божу Євангелію"( Мар.1:14).
Герої роману, які мали щастя жити в той період, їхні долі, були незвичайними, та Іванові Хрестителю випала особлива роль – стати своєрідним містком між Старим і Новим Завітом. Усіх цих людей благословив Господь, їм дано було перегорнути останню сторінку старої історії, почати нову із чистого листа. З ними разом читач зможе побачити й відчути те, чого ніхто й ніколи не бачив й не відчував...
Деякі історичні події дещо зміщені у часі, та автора, може виправдати те, що в часи, про які йдеться в оповіді, "час" ище не мав того визначення, що зараз. Про час лиш велись суперечки: Аристотель наполягав на циклічности часу, - твердив, що все наше життя повторюватиметься безконечну кількість разів. Геракліт, - навпаки, уважав, що час незворотний, і порівнював його з рікою. Сократ, а за ним і Платон, - взагалі намагались не мислити категоріями часу – навіщо ламати голову над тим, чого не знаєш? – казали вони... Самі євангелисти теж досить вільно поводилися із часом: Матвій і Марко у своєму викладі керувались суб'єкнивними поглядами - вони згруповували події, що мали однакове моральне й релігійне забарвлення, Лука теж дозволяв собі об'єднувати деякі події, не зважаючи на час, коли вони відбувались. Зрештою, лише чотири століття по тому Августин Аврелій зробить поділ часу на минуле, майбутнє й сьогодення, а плин його представить стрілою, що летить...
Коротка історична довідка
Територія Палестини – місце де розвиваються події нашої розповіді, це частина узбережжя Середземного моря, яка простяглася від південної Сирії до Єгипту. Її довжина від південних схилів Ливану до Версавії – сягає 230 км. Ширина від Середземного моря до ріки Йордан становить 37 км. на півночі і 150 км. нижче від Мертвого моря. Площа Палестини 25,124 тис. кв. км. Ця країна розділена улоговиною, в якій тече ріка Йордан, яка бере свій початок від гори Гермон. Йордан утворює два озера – ел Гуле і Тиверіядське й впадає у Мертве море, не доходячи до Червоного моря.
Правобережну Палестину геологічно поділяє на дві частини Єзреельська долина, яка простягається на Південний Схід. Область на північ від цієї долини, - це Галілея, - батьківщина Ісуса, помазаника Християнства. На Південь від Єзреельської долини знаходиться Самарія та Юдея.
Ця невеличка територія й стала місцем, де відбулись найвизначніші події історії людства.
