ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 720
Творів: 10809
Рецензій: 16413

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Мініатюра

Скарб

© Оля BarabOl'ka:) Купріян, 07-10-2006

Чу-чух, чу-чух… Монотонна пісня ранкового трамваю. Метушливі люди – робота, навчання, справи, справи… Неважливо!
- Прісаживайтєсь!
Сідає мовчки. В цю мить поодинокий подвиг не видається чимось надзвичайним. Так має бути. Адже сьогодні вона отримала ЛИСТА! Стандартний конверт розміром п'ятнадцять на двадцять, недбало наклеєна марка, поспіхом написані адреси. Затамувавши дух, обережно, ніби старовинний папірус, жінка тримає – ні, радше підтримує – свій скарб, від якого, здається, навкруги посвітліло, стало просто й невимушено. Перевертає, ледь торкається рельєфу літер, як би вони були не темно-синіми, а золотими, намагається вловити запах чогось такого близького… Ніхто із метушливих не зважає на цю комедію. Вона щаслива. Що цікавого? Але чому їй поступаються місцем?
…Байдужий голос звідкись зі стін сповіщає: «Станція «Політехнічна». Так скоро…
- Женщіна, ето ви спрашивалі «Політєхнічечкую»? Вам січас вихадіть.
«Женщіна» прокидається – стара, нікому не потрібна. В руках – кишенькова книжка, обгорнута «Бульваром». Кидає погляд на недочитану історію, зневажливо ховає книгу в пакет.
- Виходите? – питає. У відповідь – ствердний кивок. ЇЇ зупинка. Серед людей, які мають щастя цілими й неушкодженими запхатися в ранковий транспорт, вона помічає типове молоде дівча. Нічого особливого. З рук дівчини влучним кивком повз смітник летить щось зіжмакане біле розміром п'ятнадцять на двадцять…
«Обережно! Двері зачиняються. Наступна зупинка…» - не чути. Не важливо. Платформа порожня: робота, навчання, справи, справи… Як злодійка, оглядаючись, підіймає це ЩОСЬ. Конверт. Охайний, рівний, розбірливий почерк – майже друковані літери, - акуратно наклеєна марка. Коломієць Аліні від Коломієць Антоніни Павлівни. Жіночка обережно розправляє чужий скарб. Проводить рукою по темно-синіх літерах, вловлює запах…пошти… вкладає листа до внутрішньої кишені й іде. До церкви. Помолитися за чиюсь доньку Аліну.

3 вересня 2006 року

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0094850063324 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif