Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 21680, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.139.93.242')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Фантастика

Час Мороку, частина перша, розділ 2.

© black3012, 06-03-2010
2.

Виживання раси – ось найвища необхідність.
Коли я серед співплемінників, я кажу: "Ось мій народ!"
Коли я на своїй землі, я кажу: "Ось моя земля!"
Тар Ан Рах.

Ахарт Гарт Тан, військовий консул планети Уст’ах’ган, полюбляв читати підлеглим класиків перед початком нарад для створення духу відповідальності та зосередження. Ось і тепер, хоч книгу було закрито, зміст прочитаного завис у тиші зали, і віце-консули слухняно чекати проповіді його світлості.
- Виживання раси…  - промовив Гар Тан, випростуючись в своєму улюбленому калмані, обшитому хутром крейденського вовка (недавній подарунок тамтешнього губернатора). Після довгого напруженого дня сонце сідало за обрій, заливаючи столицю імперії криваво-брунатним світлом, від чого блискучі очі консула налилися темним фіолетом. Рівний крапчастий візерунок мантії атласно мерехтів тисячами райдужних блискіток, але ніхто з присутніх не звертав на це уваги.
Устаргани не розрізняли кольорів.
- Великий Тар Ан Рах був необхідністю для своєї раси, і разом з тим, розумів межі своєї необхідності. Коли Землю Народження було врятовано, і Клани прийшли, щоб усунути блюзнірство, яке він вчинив, проголосивши себе Консулом, великий рятівник раси і це сприйняв, як необхідність. Тож будьмо свідомими, знаймо свою необхідність і її міру. Не може бути більшого гріха для особистості, ніж неусвідомлення свого призначення на цьому світі. Тож нехай кожен усвідомить і знайде свою необхідність.
Закінчивши вступну промову, Гар Тан щільніше закутався в мантію, і хитнув яйцеподібною зеленою головою у бік віце-консула-командувача.
- Славлю тебе, о повелителю Гар Тан, провіднику мудрості древніх! – проспівав той, низько вклонившись. – Хай продовжить небо дні твої!
Гар Тан схвально хитнув головою у відповідь на лестощі свого улюбленця.
- Які новини в легіонах?
- Приготування та навчання тривають згідно графіку, ваша світлосте. Жодних відхилень від графіку немає. Нові кораблі надходять без затримок і в належному технічному стані. Поповнення особового складу легіонів проходить із випередженням у п’ять відсотків. Слід віддати належне консулові агітації та пропаганди за високий моральний дух в легіонах.
- Дякую, консуле. Ви добре попрацювали. Імперія вас не забуде. Наступний!
Віце-консул з питань досліджень і технологій вклонився, притримуючи довгі поли темно-синьої тоги, зшитої з тонкої шкіри болотного "вітрильника".
- Усі проекти та дослідні роботи ведуться із випередженням графіку, ваша світлосте. Дослідний зразок об’єкту "Анат" передано на випробування. Прийнято на озброєння моделі "Кела-18", "Демр-9" та спецзамовлення "Утаран". На жаль, у справі "Крейден" зрушень немає. Детальніше про це – у нашому спільному з підрозділом "Коар" рапорті.
Тонка висушена долоня Гар Тана нервово сіпнулася, і голова віце-консула з досліджень і технологій опустилася нижче, готова прийняти удар.
- Я недаремно розпочав сьогоднішню нашу бесіду зі слів про необхідність та жертовність, шановний. "Коли я серед співплемінників, я кажу: "Ось мій народ". Це означає, що жоден індивід, відірваний від суспільства, не зможе досягти мети, покладеної на нього історією. Необхідність, служіння, жертовність – ось головні риси, які повинні стати основою кожної особистості. Я і народ, народ, а не я. Ви зрозуміли, шановний?
- Цілком і повністю, ваша світлосте. – ледь чутно прошепотів віце-консул.
- Чудово. Зосередьте усі вільні резерви на розв’язанні справи "Крейден". Результати мені потрібні на сході наступного місяця. В розв’язанні цієї проблеми зацікавлений сам Генеральний Консул.
- Слухаюсь!
- Далі…
Нарада тривала, поки сонце зовсім не сховалося за горизонтом, затягнутим густим смогом. Спалахнули зорі, простяглася через усе небо Дорога Богів, новий місяць тонким серпиком гостро білів високо над зубчастим обрієм мегаполісу. Білим пунктиром позначилися естакади та вулиці, повітряні коридори та інверсійні смуги пролітаючих кораблів. Уст’арх’ган кипів і ріс, не зважаючи на прихід ночі, але військового консула не цікавила мурашина метушня на дні міста.
Ахарт Гар Тан дивився у майбутнє, туди, де слава та історична необхідність приведуть його народ на вершину прогресу. Туди, де логіка та доцільність переможуть нарешті зло неорганізованості, ірраціоналізму та егоїзму, і устаргани станутьносіями нового закону і порядку.
"Коли я на землі співплемінників, я кажу: "Ось моя земля!"
Там, куди ступить нога устаргана, буде його земля.
І консул дивився на Дорогу Богів, яка приведе його народ до світла нового життя.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.031194925308228 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати