Третій: - Усім привіт!
Перший: - Уявлення про розміри Галактики дістаєш тільки тоді, коли намагаєшся з тобою зв’язатися. Здрастуй, брате!
Другий: - Привіт, волоцюго!
Третій: - А що за переполох? Щось трапилось за ті двадцять років, що мене не було?
Перший: - Ти навіть не уявляєш, скільки всього.
Третій: - Я побував у Колі Ради, зовсім трохи. Йшлося про деталі, а хотілося б мати уявлення про загальний стан справ. Наскільки я зрозумів, знову Рукав Оріона?
Перший: - Знову. І знову земляни.
Третій: - Земляни? То кеві не позбавили нас цієї проблеми?
Перший: - Було транспоновано лише головні вузлові системи цієї цивілізації, проте залишилась діаспора, і, що найгірше, бойові флоти, арсенали, станції.
Третій: - Звісно, кеві завжди нехтували дрібницями…
Перший: - Кеві заявили, що поквапилися з рішенням і самоусунулись.
Третій: - Що?! Кеві?! Визнали свою помилку? Неймовірно!
Перший: - Справді, неймовірно, але факт. Це спричинило серйозну ротацію сил в Галактиці. Після того, як кеві відійшли в тінь, ми виходимо на провідні ролі.
Третій: - Вони дали нам карт-бланш?
Перший: - Не зовсім. Кеві не зреклися, вони просто відійшли від справ. На деякий час, поки переварять свою моральну проблему.
Третій: - Авжеж, двадцять мільярдів живих мислячих істот… Не вельми делікатний вчинок. Які ще наслідки? Хто ще піднявся?
Перший: - Якщо пам’ятаєш, земляни ледь не поставили Галактику на грань нової універсальної війни. Тепер, коли їх не стало, аутсайдери піднялися на одну сходинку вгору. І все це повинні стримувати тріана.
Третій: - О, тріана – раса стара й мудра…
Перший: - Вони – догматики й моралісти. На мою думку, їм це може стати не під силу.
Третій: - Ти пропонуєш когось іншого?
Перший: - Я пропоную не піднімати нікого. Ми, еферіа, можемо зробити все самі.
Третій: - Ми? Ні, Коло Ради ніколи не погодиться. Уже кілька тисяч років, як еферіа проголосили нейтралітет, невтручання в справи молодих рас. Нам нічого з ними ділити, а от вони докладатимуть усіх зусиль, щоб вплутати нас у своє змагання за першість. Усі це розуміють, тому втручатися не будуть. Це нереально.
Перший: - Я не мав на увазі усю расу еферіа. Це можемо зробити ми втрьох.
Третій: - Гм… Тоді це просто злочин.
Перший: - Історія доводить – життєздатними можуть бути тільки рішучі народи, готові застосувати крайні заходи. Кеві пережили своїх сучасників, зуміли зорганізувати Галактику, бо вміли приймати непрості рішення.
Третій: - Егоїстичні рішення, останнє з яких виявилось занадто важким навіть для їхньої наделастичної моралі? Галактика – не їхня і не наша власність. Молоді раси живуть за своїми законами, які вважають правильними. Не можна втручатися в їхню еволюцію тільки тому, що вони не думають так, як ми.
Перший: - Відколи це ти став еволюціоністом, брате? Коли голосував за транспонування дарнів? Чи нещодавно, коли потай допомагав одним химерним істотам перемогти й винищити своїх сусідів по планеті?
Третій: - Звідки… То був планетарний масштаб, обидві раси не були корінними, а забутими…
Перший: - А це – наш масштаб! Масштаб, в якому ми живемо! І рано чи пізно з кимсь із теперішніх молодих рас нам стане що ділити! А вони ще не скоро будуть готові!
Третій: - Це не наша компетенція! Що ми можемо вдіяти? Подарувати їм секрет вічної молодості? Таємницю джерела нескінченної енергії? Та вони миттю переб’ють одне одного!
Перший: - Я пропоную зберегти статус-кво, стримати драконів на прив’язі. Тільки не кажи, брате, що ти не мріяв утілити свої ідеї в масштабі всієї Галактики!
Третій: - Я ніколи не думав, що це буде ось так… Треба хоча б зачекати на рішення Кола Ради…
Перший: - А ми й не будемо поспішати. Діяти треба тонко й виважено. Проте приготування почнемо негайно. Якщо Коло знову нічого не вирішить, доведеться діяти дуже швидко. Ти пристанеш до нас?
Третій: - Якщо рішення не зміниться… пристану. Але чи вистачить у нас засобів? Хитрість хитрістю, та все одно…
Другий: - Технічний бік я беру на себе.
Перший: - Тоді нам нічого хвилюватись!
Третій: - Якщо так, то я подумаю.
Перший: - Чудово! Ось мій план…
