(Чути дзвінок телефону. )
- Ало,
- Валентин Петрович?
- Так
- Це я, Іван. Ви знаєте, нічого не допомагає!
- Який Іван?
- Іван, якого кинула Ірина, пам’ятаєте?
- Ні, щось не пригадую....
- Уявляєте, вона заявила, що я набрид їй зі своїм куривом! Димлю, як паровоз, і від мене смердить за верству! Що вона не хоче прочадіти в диму, що їй гидко мене цілувати і вкінець, вона не хоче народжувати дітей з патологічними вадами!!!! Коза!
- Так і сказала?
- Хоча донедавна цілувала і все було нормально! Ви думаєте у неї з’явився інший?
- Ну, ... Важко сказати....
- Скажіть, що мені робити? Останнім часом я так нервую, аж руки почали тремтіти (кашляє)
- Знаєте, я ...
- А вчора мене звільнили з роботи. Власник сказав, що я більше часу трачу на перекур ніж працюю! Уявляєте, яка свинота, не мав більше до чого причепитися! Тут криза на дворі, а я без роботи.
- Та криза і мені вже в горлі сидить.
- Уявіть пішов сигарети купляти, жах просто, хоч бери самокрутки крути! Ви й не уявляєте, як то нині все в ціні зросло! ( знов заходиться сухим кашлем)
- У вас такий важкий кашель, може б якось....
- Ааа, то вже давно, то від туберкульозу. В мене батько від того вмер.
- І теж курив?
- Як чорт порохами! Мій старий викурював по дві пачки в день! Але я скоро його рекорд поб’ю!
- Може не варто?
- Ви, як моя мама.
- Та ні, я просто подумав...
- Ви не думайте, то не від того, що я курю, то спадкове. Отак то нам в житті нічого не складається, що батько мій, що я ...
- Ви не розчаровуйтесь, все владнається і дівчата будуть і робота.
- Та будуть, але не така. Ви минулого разу правду сказали, у мене від того всього страшна депресія.
- А ви спробуйте....
- Та ж кажу не виходить!
- Що не виходить?
- Ви казали спортом зайнятися. Не можу. У мене задишка. Бігти не можу, вимучуюсь, як би ото мною поле орали. А ще той кашель душить. Я в басейн ходив, але після нього почуваюся, як та риба, котру викинули на берег. Руки за папіросою тягнуться, вибачте, я закурю ..(чиркає запальничкою. Пауза, кашляє)
- Ну, як легше стало?(співчутливо)
- Та якось воно тільки частково, а потім ніби і гірше стає. Серце вискакує з грудей і шлунок часом хапає. Ото певне не поїм нормально, а курити хочеться...
- Видно ті папіроси таки шкодять...
- А я знаю? Та певне і шкодять, тільки як їх кинути, тут стажу куріння вже ген років назбиралося.
- Я вам адресу однієї лікарні дам.
- А я хіба не в лікарню дзвоню? Ви хіба не дохтор?
- Нажаль ні, я намагався вам сказати, що ви помилилися номером.
- Тьфу ти! (Кинув трубку, гудки)
Дівчина: - Коханий, хто то дзвонив?
- Помилилися номером.
- Але ж ти так довго розмовляв!
- Оксанко, у того чоловіка така історія, що нехотячи пошкодуєш. Він втратив дівчину, роботу, здоров`я, спокій, волю, а все через ті гидкі сигарети (жбурляє пачку)
- Ого! Не вірю своїм очам! Ти викинув цілу пачку папірос? І що той чоловік тобі розказав?
- Та нічого такого, чого б я сам не знав.
- Ти такий замислений, Щось трапилось?
- Знаєш, від сьогодні, з цієї хвилі, я більше не куритиму.
- Ти мені це вже сотню раз обіцяв!
-Ні, цього разу я обіцяю кинути курити самому собі!
