Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2566
Творів: 46621
Рецензій: 90928

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Оповідання

Собаче життя

© Юка Хопс, 22-02-2010
Вже  котрий  день  поспіль  Він  стояв  на  одній  з  вулиць  міста  і  перебирав  з  лапки  на  лапку  від  лютого  холоду.  Він  жебракував,  піднімаючи  то  одну,  то  другу  лапу  не  тому,  що  любив  цим  займатися,  а  тому,  що  Життя  навчило  Його  бути  артистом.  Бути  –  щоб  виживати.  Чорні,  мокрі  від  сліз,  оченята  дивилися    на  перехожих  з  душевною  надією,  що  хтось  таки  зглянеться  над  бідолашним  песиком  і  поділиться    з  ним  ласим  шматочком  зі  своєї  торбини.  А  якщо  поталанить,  забере  до  своєї  теплої  оселі.  

„Я  чув,  у  вас  кажуть,  що  світ  не  без  добрих  людей.  То  чому  ж  такі  люди  не  трапляються  на  моєму  шляху..?”

„Пані,  а  може  ви  візьмете  мене  до  себе!  Обіцяю,  що  буду  вірно  та  віддано  служити  вам!”

Але  ніхто  не  відкликається...  Ніхто  не  розуміє,  чи  то  пак    не  хоче  розуміти,  що  відбувається,  адже  завтра,  якщо  не  допомогти,  на    світі  може  не  стати  ще  одного  з  друзів  наших  менших...

Надія,  що  знайдуться  ті,  хто  готовий  за  власний  кошт  прихистити,  нагодувати,  обігріти  знедолених  тварин  не  згасає  навіть  у  моменти  найбільшого  розпачу...

Дні  йшли.  Голод  щораз  все  дужче  та  дужче  нагадував  про  себе.  А  Він  так  і  стояв  на  вулиці...  Морози  ставали  лютіші.  Температура  опускалася  від  десяти  до  двадцяти  п’яти  градусів.  Хто  в  такий  мороз  може  вижити  на  холоді  та  без  теплого  даху  над  головою?  А  Він  живе,  бореться  зі  всіх  сил,  змагається,  як  то  кажуть,  зі  стихією  не  на  життя,  а  на  смерть...  І  хтозна,  можливо  завтра  йому  поталанить...    

І  Він  не  один  у  полі  воїн...  Є  безліч  таких  же  знедолених  тварин,  які,  прокидаючись  десь  у  підвалі  чи  на  смітнику,  кажуть  собі:  „Ось  настав  новий  день,  він  принесе  мені  нову  радість,  тепло  і  їжу”.  І  як  хочеться  плакати,  коли  день  пройшов,  а  ти  мусиш  повертатися  знову  на  рідне  „собаче”  місце.

Зігнувши  спину  та  ледь  перебираючи  крижаними  лапами,  -  дошкандибав.  Ліг  на  ліжко,  вимощене  із  папірців.  Попрохав  (сам  не  знаючи  кого)  сили  для  боротьби.  Головне  –  прокинутися,  не  замерзнути  вночі.  Адже  так  хочеться  вдихнути  ще  хоч  раз  весняного  повітря,  наскрізь  пронизаного  запахом  життя,  відчути  ніжність  та  тепло  променів    літнього  сонця.  

Та  не  у  всіх  мрії  збуваються.  Не  всі  прокидаються...  Іноді  вони  вирушають  у  невідомий  світ.  Можливо,  там  їхні  мрії  здійсняться,  там  вони  знайдуть  довгоочікуваний  притулок...


Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Шановний...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Саня Сакура (Чучаєв), 22-02-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.78307890892029 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …