|
|
| Авторів: |
1404 |
| Творів: |
21349 |
| Рецензій: |
41829 |
|
|
|
Код:
|
|
| 
Художні твори
Проза
Стьоб(на конкурс)
|
|
|
| © Володимир Вакуленко-К., 09-02-2010 |
| Уявіть тілько таку ситуацію. Іду я п’яний, дивлюся баба гола і лиса зі шкіряним кляпом і тенісним м’ячиком у роті... Фіґня в тому, що в той час грабіжники випадково розбивають вітрину і на мене падає той жалюгідний манекен. Я шугаюся і копаю його в дих, бо я п’яний, а потім ображаюся на грабіжників за те, що так купився на їхню факу і кидаю знову в розтрощений отвір ту лису ляльку. Ну що, прибив одним словом грабіжника, сигналізація пищить, менти їдуть. Мені крутять руки і забирають у відділок, бо я в жопу п’яний. Позбувшись решти своєї зарплати на користь голодуючих ментовських сімей, після лікувальних процедур і розробки задубілих відтисків пальців я намагаюся пояснити їм, коли вже став дупля давати, що я не верблюд і горба не треба мені набивати анальгіном. Нарешті, мене везуть на вокзал і кидають у сянківську електричку. Другий грабіжник звичайно ж втік, захопивши до своєї сумки витвори юдашкіна та зайцева і розуміє в тамбурі, що він обламався по повній і що то був магазин інтимних послуг а він набрав одягу для геїв. Але він звичайний бандюк, випльовує злісно цигарку і йде в салон, де сиджу я. На моє здивування він дістає з валізи закарпутський коньяк і ми вдвох продовжуємо невдалий день. То могорич, - каже він, - ти ж охоронця ледь не насмерть прибив, а я втік нормально. Дяка тобі щира, респект і уважуха! Ну та і я лох, п’ю з ним. А він потім буйний став хотів побити мене та на щастя моя станція і я пішов досипати додому - щиро, без ментів і майже без копійки грошей на завтрашній день задовго до зарплати.
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
