Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50953
Рецензій: 95696

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 20953, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.84.7.255')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Оповідання

Мій лебідь

© Юрій Бабічин, 02-02-2010
     Я незабаром помру. Але не зовсім. Після смерті знову житиму, тільки в іншому світі, де дуже добре, де матиму багато друзів…
     Мені вже вісім років, але ніяк не можу зрозуміти чому мушу помирати, чому мама і тато не кажуть про це, а приховують? Я ж все чув. Чув слова лікаря, який говорив про невиліковну хворобу, чув плач мами… Вони думають, що я нічого не знаю.
     Мені дуже самотньо, бо не маю ні братика, ні сестрички. А друзі… Вони вже давно не приходили. Невже забули як ми в футбол грали, як по гриби ходили, як купалися в ставку? Я один. І лише книжка мене тішить. Так хочеться бути схожим на героя повісті, хочеться багато зробити, скрізь побувати, а особливо в Африці. Там живуть чорні люди. Вони дуже цікаві. А ще на цьому материку весь рік триває літо. От чудово!
     У нас зараз теж літо. Я щодня гріюся на сонці, в саду. Там читаю, там граюся, там мрію. А що робитиму взимку? Мене не пускатимуть на подвір’я, не дозволятимуть кататися на лижах, гратися в сніжки… Власне, може доти вже помру?
     Попри все я щасливий, бо знайшов нових друзів, вони ліпші за тих, яких мав досі. Вчора, коли сидів у саду, на нашому паркані побачив незнайому дівчину.
     – Привіт! Що ти робиш? – запитала вона.  
     – Читаю. Ти хто?
     – Я Іра, приїхала в гості до бабусі Олі.
     – Ти внучка Ольги Степанівни?
     – Так. А тебе як звати?
     – Мене? Кирило.
     – Що ти робиш?
     – Читаю книжку.
     – А я не люблю читати. Мені подобається гуляти. Сьогодні ми з татом були на ставку. Там дуже красиво. Там живе великий білий птах.
     – Лебідь… Це мій лебідь! Він прилетів. Він знову прилетів до мене. Я повинен з ним зустрітися!
     – Хочеш підемо разом?
     – Хочу, але… Мене батьки нікуди не відпускають.
     – А ти знаєш навіщо паркани?
     – ?..
     – Щоб через них діти лазили!
     Іра познайомила мене зі своїм братом Миколою і ми втрьох рушили до ставка, мого улюбленого місця. Коли я там, тоді по-справжньому щасливий, бо довкола так красиво, що навіть очі посміхаються, а що вже казати про душу? Вона співала, бо раділа волі. Нарешті я вийшов за межі високих парканів, які оточують наш дім, і опинився у великому світі, відправився в подорож із новими друзями, наче герой моєї книжки. Я щасливий! Боже, я щасливий!
     Наближаючись до ставка, в поле зору кинулась біла цятка серед водного плеса. Ми побігли.
     То був лебідь. Він спокійно плавав, покручував шиєю і, напевно, вже помітив мене. Але, невдовзі, роздався постріл. Ми з друзями навіть до землі пригнулися, бо трохи налякалися, а коли підвелися, то побачили що птах злетів у повітря. В цей момент ще раз пролунав постріл. Тоді неподалік, за очеретом, я помітив якогось чоловіка з рушницею. Він і далі цілився в мого білого пернатого друга.
     – Ні, – шепнув я і рушив до браконьєра.
     Тихо підкравшись ззаду, штовхнув його у ставок. Той від несподіванки крикнув, а коли вже опинився у воді, дуже лаявся, кляв, погрожував. Та мені байдуже. Я втік. Головне, лебідь залишився живим. Він полетів, проте, незважаючи ні на що, обов’язково повернеться через рік. Він не забуде про мене. Але… Напевно, я доти вже помру. А може не помру? Може, рак – це не така вже й страшна хвороба?


Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 4

Рецензії на цей твір

прийоми дозволені і недозволені

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Галина Михайловська, 02-02-2010

а оце вже значно краще

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Захар ван дер Бюйтен, 02-02-2010

Мій лебідь

© В`ячеслав Рошко, 02-02-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.69017100334167 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …