Ну, слава Богу! Навіть не уявляю, як би потім вибачався перед цією дівчиною. Все-таки силовий метод вирішення проблеми не найкращий вихід із ситуації, в чому я вкотре переконався…
(Десять хвилин до цього):
Стою літом на площадці, чекаю друга. Повз мене проходять хлопець з дівчиною. Дівчині років 16. Симпатична, - подумки зауважив я. Раптом вона повертається і каже мені:
- Чого витріщився, придурок??
Я дещо здивувався, не розуміючи, що відбувається… Вона тим часом продовжувала:
- Пі<сensored>р ти, поняв!!!
В легкому ступорі починаю думати, що робити: дівчат по ідеї бити можна, але, схоже, прийдеться. Пацан, якщо не зовсім тряпка, точно заступиться, - значить треба спочатку врізати йому. Хоча, з іншого боку, за що? Незручно якось виходить… Роблю крок вперед, хлопець запитує у дівчини: «Що ти так на нього?..», на що вона відповідає: «А цей пі<сensored>р в мене годинник відібрав!!!».
Я в цілковитому ступорі: який годинник?? Нафіга мені годинник?? Ну в років 17-20 я, було, хуліганив, але годинники в дівчат не відбирав, та й вона в цей час ще в пеленки гадила… Дівчина продовжує:
- Дивись, дивись - пі<сensored>р очкастий!!!
Стоп, - думаю я, - в мене немає окулярів… Повертаюсь назад, а прямо за мною стоїть тіпок в окулярах на шість діоптрій – місцевий дурачок…
