Роздумуючи над християнським догматом про триєдність Бога, я туманів у своїй нетямущості.
Та тепер, коли я захопився творчим процесом в царині слова, я вчепився, мов за соломинку за те , що « Споконвіку було слово і слово в Бога було, і Бог був словом…». Мені стало зрозуміло, що я також маю слово, оперую ним, приймаю його від інших. Тепер, коли до цього додати біблійну розповідь про створення людини « …створімо людину за образом Нашим…», « …і Бог на Свій образ сотворив людину, як жінку і чоловіка сотворив…», то стає ясно в чому подібність Бога і Людини, - обоє мають слово. У цьому світі окрім людини ніхто не має СЛОВА!
Якщо уважно прочитати першу сторінку Біблії , то там сказано , що Бог сказав і сталося! Тобто, Він не брав лопату, чи інше знаряддя для того, щоб насипати береги океанів, вивершити Тянь – Шань, а сказав і сказане СЛОВО дало Йому бажаний результат. Чи не так є з нами , коли ми наносячи словесний удар , або злагідним словом заспокоюємо, - отримуємо відповідний результат? Ось в чому подібність! Не в тому , що людина має рот, очі, вуха, руки , ноги і все це саме є в Автора життя. Не в тому.
Але як пояснити троякість цілісної істоти. Секта Свідків Єгови – ярий противник триєдності.
Проте, всі християнські деномінації визнають її! Мало того, беручи до уваги апостольські послання св. Івана, християнство говорить паралельно про триєдність людини.
Отже, я вчепився за СЛОВО. Для того, щоб слово було сформульовано логічно потрібно що?, - правильно РОЗУМ! Тепер дамо собі відповідь. Чи може само по собі бути СЛОВО без РОЗУМУ? Звичайно, що ні. Але, щоб запрацювало слово у розумі потрібна сила, яка здатна привести в рух цю оперативну діяльність. Цією силою чи , радше, енергією є ДУХ. То що ж ми у підсумку маємо?А маємо ми РОЗУМ, СЛОВО і ДУХ. Якщо перевести у площину хр. догматики, то ми маємо Бога Отця і Сина і Духа святого. Це є цілісна система, яка має окремі складові, проте, настільки взаємопотрібні, що неможливо їх розділити.
Чи не маємо ми, друзі, розуму , слова і духу? Коли Бог сотворив Адама , то Він вдихнув у його ніздрі дихання життя , і Людина стала душею живою. Спочатку був створений мозок зі своїми всіма ланцюговими ходами для логічного мислення, потім був даний дух, в якому було слово і енергія життя. Коли все увійшло в сполуку, триєдина Людина постала перед своїм Творцем для започаткування життя на цій землі. Звичайно зараз є аномалії. Є люди позбавлені глузду, глухонімі і т. і. Це наслідки відступництва . Але в ідеальному задумі, задумі Бога людина має розум, який здатен логічно виявляти себе у слові. Та бездиханна людина цього всього позбавлена. Тобто, дух мусить бути в людині. Якщо ж дух покидає її, порушується триєдність.
Або іншими словами наступає смерть. Насправді, це лише розділення цих трьох компонентів для подальшого слідування людини у безконечних світах. Тіло земне було придатне до земного існування. Дальше ми отримаємо тіла, які будуть здатні функціонувати в іншому середовищі.
Віра у карму тут не доречна, не може бо людська духовна субстанція увійти в тіло кішки чи собаки. Але це вже тема для іншої розмови.
Цим роздумом я вирішив поділитися з вами, друзі. Чому? А тому, що тішуся цим , як відкриттям. Хоча не кричу: еврика!! Напевно це піднесе мене і вас , як творчих людей, до трохи вищої оцінки Людини, як такої, і зміцнить позиції Бога в наших серцях. Тому, дивлячись отак на Бога , як я описав, бачу своє партнерство з Ним у області СЛОВА, бо Він дав мені всі атрибути для такої діяльності.
І вам також.
