Ніколи не дивись на мене ТАК. Я сильна, можу витримати будь-що, тільки не ЦЕЙ погляд… Прозорий, скляний погляд безмежно дорогих і близьких блакитних очей. Він такий далекий, відсторонений, і водночас такий болючо-пекучий. За ці нестерпні секунди, що здаються цілою вічністю, я помираю й оживаю знов мільйон разів. Той погляд не вагаючись впізнаю з-поміж безлічі облич.
Дивишся на мене так, наче мене взагалі нема. А може?... Може, мене й ніколи не було в твоєму житті? Ні. Не вірю. Не хочу вірити! Хоча… Якщо ти був у моєму,то це ще не доводить зворотне. Коли тобі було щось від мене потрібно, ти згадував про мене, а потім зникав на місяці. Не виправдовуйся. Зайнятий дуже – я знаю. Але ж єдине, чого я для себе хотіла – лише маленький куточок у твоєму серці. Проте ти не зміг для мене його відкрити. Чи просто не схотів...
Серце. Я довго шукала ключі від нього. Я намагалася зламати той клятий замок, я стукала, благала, та ти не чув. Не уявляєш, скільки разів я стримувала себе, коли від цього болю мені хотілося на весь світ закричати: «Люди, допоможіть!», та лише подумки я вимовляла: «Допоможи, Господи!»…
Я ніколи над цим не замислювалася, але зараз розумію, що не навчилась у житті чи не найголовнішого – дивитися крізь зовнішню оболонку, бачити душу людини такою, якою вона є. Розгледіти її під купою усього зовнішнього бруду – фальшивих слів, оманливих вчинків та усього того, що вимагає від людини її соціальне становище, статус, час. Чому я не можу розбити між нами цю зовнішню стіну? Ти просто боїшся мене, боїшся відкритися, бо як тільки це станеться, ти не зможеш більше контролювати свої слова і вчинки, тому й захищаєшся так…
Одного разу ти не витримав – не стало сил боронитися... Криги в очах не було. Я хочу пам’ятати тебе тільки таким. Усе інше – нехай змиють з пам’яті сльози і дощ…
Я більше не проситимусь до твого серця. Я взагалі зникну з твого життя – буде боляче, та ти цього не помітиш. Лише одного прошу: подаруй мені тепло свого погляду – того, справжнього. Щирого. Погляду, заради якого можна вмерти. Подаруй мені. Востаннє…
