Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2630
Творів: 48079
Рецензій: 92824

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза есе

Історія щастя

© Оксана Романенчук, 20-01-2010
Історія щастя
Плакало небо, обливалось гарячо-холодними сльозами. Життя – мов циферблат, і як важко лічити кожен удар, кожен порух стрілки, яка невпинно біжить туди де нас не буде. Перший день. Ранок не усміхнувся, мертвими очима дивилось в небо каміння. Душа була самотньо-біло-спокійна. І тут, на камені, я зустріла її – самотність. Вона взяла мене за руку і сказала, що знає, чому стали терпкими уста, чому весна літає не зі мною. Я одразу впізнала її, самотність… Іду по вулиці, думаю відкриваю долоні, щоб упіймати щастя. Чому цей Перехожий не самотній? Чому не дивиться змученими очима? І Самотність закривши мої долоні, сказала: «У нього молода душа, нехай цвіте. Завтра ми з тобою розійдемося і він, мабуть стане моїм другом». Потім, загадково посміхнувшись, додала: «Поглянь у його очі. Бачиш себе?» Та я, здавалось, не розуміла і не чула Самотність. Просто один сірий самотній камінчик притулився до моєї ноги. І щось таке близьке я бачила в ньому, що не втрималася і підняла. Перший день закінчився літнім дощем…
Другий день, свіжовмиваний. Сонце розсаджувало свої промінчики по деревах, квітах, легкий вітерець їх поливав. Широкі небеса віддзеркалювали тремтіння озера. Та мені здалося що щось не так. Каміння стало менше… Сірого… І тут нечутно підійшла Самотність: «Ти вчора підняла камінь, який символізував твою спустошеність, і я подумала, що буде краще, якщо тебе оточуватиме менше сірих барв» Я замислилась – недалеко сумував яскравий кольоровий камінчик. Сьогодні він мені більше сподобався, ніж вчорашній. Я його зберегла. Другий день закінчився посмішкою…
День третій Я ступила босою ногою на ранкову траву, привіталась із ромашками, вдихнула аромат небес. Каменів не було. Зовсім. Тільки Самотність віддалялась нечутними кроками, шукаючи Перехожого. А він сидів біля мого серця.  І раптом в його очах я побачила себе. Тільки тепер я зрозуміла, про що недавно говорила Самотність.
Перехожий залишився зі мною. Мені сподобалось його тепле серце. Я вирішила зберегти його поруч із двома камінцями. Третій день закінчився поцілунком…  

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Сімволізьм

© Пухнастик-Шалапут, 21-01-2010

Як легко

© Ніка Нікалео / Veronica, 20-01-2010

Поезія в прозі.

© Наталка Ліщинська, 20-01-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.6387951374054 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …